Зустріч з канторами на подвір’ї Святого Дамасія 31-3-1981
С. Йоан Павло ІІ
На подвір’ї святого Дамасія. Рим, 31 березня 1981
Понад три тисячі канторів-псалмістів з усіх неокатехуменальних спільнот Італії закінчило вчора ввечері на подвір’ї св. Дамасія в присутності святого Отця свій день зустрічі, метою якого було приготування пісень на пасхальну ніч.
Кантори-псалмісти, зібрані протягом всього вчорашнього дня в одному з римських театрів, прагнули зустрітися з папою, щоб жертвувати через спів знак християнського свідоцтва, а також виразити сенс їх специфічного харизм ату. В неокатехуменальних спільнотах – в Італії їх понад дві тисячі – кантор-псалміст є тим, який, хоч може й не має великих співацьких здібностей чи якоїсь надзвичайної музичної чутливості, однак може інтерпретувати спів як молитву, а також є в стані переказати іншим сенс співу-молитви. Вчора ввечері, під проводом Кіко Аргуельо, аніматора неокатехуменальних спільнот, вони пожертвували святому Отцю плід своєї інтенсивної підготовчої праці, виконуючи декотрі псалми в дещо сучасному музичному оформленні, а також інші важливі пісні, через які вони прагнуть протягом пасхальної ночі допомогти своїм братам в переживанні справжнього очікування Воскресіння. Надзвичайно знаменною в цьому контексті була одна пісня, виконана вчора ввечері для папи групою дітей, що належать до чотирьох неокатехуменальних спільнот Риму.
“Чому – питалися діти, вік яких коливався в інтервалі від чотирьох до шести років – ця ніч є така інакша? Бо в інші ночі ми йдемо спати рано, відразі після вечері, а ось цієї ночі чогось чекаємо і навіть постили? Бо в інші ночі ми нінащо не очікуємо, а сьогодні когось чекаємо? Чим ця ніч різниться від інших?” їм відповідає вся спільнота, виражаючи співом радість Воскресіння.
“Таким чином – поянив Кіко святому Отцю – ми будемо переживати Пасху біля наших братів і наших дітей”.
Коли закінчилися ці співи, святий Отець подякував за цю настільки неочікувану зустріч, а також за свідоцтво, яке в цих піснях вони прийшли скласти.
“Я вам бажаю, щоб ви добре підготувалися до цієї великої тайни Пасхальної Ночі. Церква – сказав між іншим папа – готується протягом періоду Великого Посту до переживання Пасхальної Ночі нашого Господа, Ночі Воскресіння. Це Вона робить для того, щоб Господь знайшов наші серця приготованими , дозрілими, дозрілими до Його тайни, дозрілі до прийняття Його любові. Не через, що інше, як тільки через вислухування в свідоцтво Слова Божого, а також вчинками любові повинні ми дозрівати до цієї ночі і до цієї рішучої любові, яка об’явилася Пасхальної Ночі. Так, отже, бажаю вам, щоб ви добре приготувалися до цього містеріум, яке стоїть в центрі нашої віри, а навіть в центрі історії людини і космосу. Я вже багаторазово зустрічав вас в різних римських парафіях і надіюся, що в цих парафіях ви співпрацюєте зі священиками, а також єпископами, що стоять в на чолі секторів, на які поділена наша дієцезія, із кардиналом вікарієм, бо і також таким чином ви підтверджуєте пасхальний ентузіазм. Пасха є днем Церкви. В Церкві, в її цілості, в її житті ми повинні шукати простір, автентичний простір для нашого релігійного ентузіазму і для нашого апостолату. Я хотів би подякувати вам за ваш візит, за всі ці релігійні дуже красиві співи, які ви співали з величезною силою і з великим ентузіазмом. Дякую вам за цей візит і благословляю вас усіх, благословляю ваші родини і ваших дітей, а також ті, що взяли спеціальну, і то дуже гарну, участь в цьому вечорі.
Хотів би сказати вам спеціальне слово до всіх страждаючих, які вам близькі. Передайте їм всім це слово і цю пам’ять папи про них. Всі вони духовно мені дуже близькі, оскільки спеціальним чином беруть участь в муці Нашого Господа Ісуса Христа і таким чином, беручи участь в його муці, готуються до своєї Пасхи. Наприкінці хотів би поблагословити також всі дорогі вам особи в Римі, а також в інших містах Італії і поза межами Італії.