Візит Папи Івана Павла ІІ, парафії Святого Леонардо Муріальдо 22-3-1992

С. Йоан Павло ІІ

Рим, 22 березня 1992 року

На початку Месси, після літургійного привітання, настоятель о. Доменіко Паюско, звернувся до Папи від імені всієї парафіяльної спільноти:

«Святіший Отче, Вітаємо між нами! Дякую що ви є разом з нами. Наша парафіяльна спільнота св. Леонардо Муріальдо, котра довірена опіці згромадженню отців св. Йосифа, готувалася до цієї першої зустрічі зі своїм єпископом з радістю із запалом. Ми готувалися за допомогою молитви особистої та спільнотної, через роздуми про цю зустрічі віри в багатьох сімейних «центрах слухання». Тридцять років минуло від започаткування парафії в березні 1958 року до її освячення в 1988. Наразі пасторальним завданням є будування духовного храму, збудованого з живого каміння, спільноти що була б свідком і знаком Христа посеред цього району, маючи при цьому подвійне завдання: зростати внутрішньо, для свого духовного збагачення що в свою чергу зробить нас здатними до єдності, спілкування і підтримки для всіх тих хто тут мешкає. Місцеві мешканці, на початку це були молоді сім’ї з дітьми, залишились тут, та вже після 30 років потрохи входять в літній вік. Більша частина їх дітей, які утворили нові сім’ї, переїхали інше місце.

Сім’ї що складаються зі службовців та робітників, багато з яких вже на пенсії, страждають не від бідності, а скоріше від проблем пов’язаних зі старістю та самотністю. Є також деяка молодь яку утримує тут дім чи праця.

Очевидною в багатьох сім’ях є недостня релігійна формація і як наслідок розірваність між вірою та життям.

Першим завданням парафії завжди була євангелізація та катехизація для людей будь-якого віку. Постійна катехизація шкільнят від 6 до 13 років а цього року також дітей від 3 до 6 років, щоб впровадити їх на дорогу віри де вони можуть користуватись з таїнств Примирення, Євхаристії, Миропомазання, ця катехизація завжди присутня. Щодо катехизації дорослих, для відновлення їх сімей, в цьому мені дуже допомагає реолевантний досвід неокатехуменів. Від 1971 року до сьогодні утворилася 10 спільнот з близько 400 братами, які не тільки віднайшли особисту та спільнотну віру, вони також реально сталий сіллю та закваскою для всієї парафії. Відчуваючи себе Церквою вони готові допомагати в серйозній катехизації батьків в приготуванні дітей до хрещення, наречених до шлюбу, допомагати сім’ям. Щороку я бачу як до Церкви наближаються люди далекі, котрі були байдужими або сім’ї які мають сімейні труднощі.

В парафії присутня літургійна формація, служіння для хворих, незахищених, самотніх і особливо, як харизма нашого згромадження, допомога дітям та молоді які походять з домів сімейного типу з інтернатів. Насамперед ораторій є місцем зустрічі для дітей молоді та сімей. З великою відданістю там працює команда лаїків, які окрім того що самі формуються теж допомагають на різний спосіб дітям та молоді. В цьому році парафія також бере участь в так званому “протистоянні з містом” згідно керунку який визначив дієцезіальний синод який провадить цей процес в якому пріоритет надається усвідомленню реальної ситуації сучасної сім’ї.

Святіший Отче, для нас святкувати цю Літургію з вами є сильним моментом єдності, важливим знаком, щоб ми могли ще більше відчувати себе Церквою. Ваша присутність нас особливо радує тому що ви прийшли до нас з великим серцем отця яке здатне любити близьких і далеких. Від імені всіх, ще раз вам дякую і прошу дати нам слово надії яке зробить плідною нашу зустріч з вами, нашим єпископом, наступником апостола Петра та намісником Христа. І теж просимо про слово для молодих людей, збентежених скількома закликами, щоб дати їм справжню мотивацію до життя, та до вже не молодих людей щоб показати потребу бути свідками вдома в своєму оточенні на роботі. Дякую Святіший Отче!».

«Дорогий, Іван Павло ІІ, наступник Петра – почав він – вітаємо вас між дітьми і молоддю нашої парафії та нашого соціального центру молодих св. Леонардо Муріальдо. Ми так бажали цієї зустрічі з вами, щоб святкувати разом, щоб почути ваше слово проводу яке запрошує нас слідувати за Христом, нашим другом та спасителем. Сьогодні ми зібралися так чисельно: діти, молодь разом з форматорами мирянами св. Йосифа які задіяні в формації цієї молоді, їх формації людській та християнській. Одна велика об’єднана сім’я, власне як і хотів св. Леонардо Муріальдо.».

Нарешті, взяв слово Папа:

«Слава Ісусу Христу! Почну цього привітання зверненого до Ісуса Христа від нас усіх, тому що спостерігаючи за представленням яке щойно було, можна було помітити що тут ви зібрані в якому сенсі різні. Не тільки через те що тут є діти зі школи, з катехизації інші, котрі належить до скауту, але навіть з різних національностей. Тут є теж паломники. Відчувається вся ця різноманітність але водночас відчувається і єдність, спільність, спільнота. Це спільнота дітей, молоді, твориться через Ісуса Христа.

Він є центром довкола якого ми всі є в єдності. І це є його тайна. Тайна Ісуса, тайна Сина Божого який став людиною є якраз в цьому: що він ставши людиною установив центр єдності, спільноту осіб різних, з різних середовищ, з різних народів. Це було вже на початках Церкви, з першої спільноти християнської в Єрусалимі, і потім з плином століть, коли апостоли вийшли з Єрусалиму щоб іти в різні країни світу проголошувати Євангелію всім народам і ці різні народи ставали однією Церквою.

Чим є Церква? Це Христос живий між нами, з нами і для нас, завжди і всюди. В той самий час Церквою є ми зібрані довкола Ісуса Христа його Євангелії, його хреста його воскресіння, ми всі об’єднані в Ісусі Христі не тільки довкола нього. Ми не є просто зібранням людей, ми Церква, тіло, і таким чином – об’єднані навколо Нього і в Ньому – ми всі беремо участь, в якійсь мірі, в його Божественному житті, беремо участь в його місії. Це робить нас єдиними, єдиною спільнотою, єдиною Церквою.Я так говорю тому що чую вашу молодь і дітей, але тут присутні теж батьки, дорослі які мають завдання бути вчителями, вихователями. Тут є теж ця спільнота неокатехуменальна, яку чути через їх спів та їх ентузіазм. Я сподіваюсь що вона є добре прийнята у вашій парафії. Через вашу спільноту на парафії в якійсь мірі відчувається дух єдності, спільнота є певним ядром, з яким парафіяльна спільнота повинна жити в спільності і разом зростати і це зростання повинно виходити з життя Ісуса, несучи в собі ту саму любов яку мав Ісус.

Ісус є таким чином присутній між нами що ототожнюється перш за все все з найбідніший, найменшими, які найбільше страждають. Він каже: “Те що ви зробили одному з них, зробили мені».

Бажаю вам жити життям Христа і шукати щоб наповнювати все більше Христом ваше життя християнське, людське, щоб ваше життя було освячене його присутністю і його таїнствами. Хочу уділити всім тут присутнім своє благословення бажаючи вам – як тут бачу написано на цих плакатах – щоб євангелізувати щораз більше людських життів в цьому районі і все більше проникати в Дух Христа.» Накінець святкування Папа привітав священиків префектури, членів релігійної громади св. Леонардо Муріальдо, зокрема семінаристів спільноти Святого Йосифа римської провінції Непорочного Зачаття.

Потім Папа мав коротеньку зустріч з дорослими помічниками парафії яких представив речник пастирської ради диякон Джованні Пеннфкіо:

«Святий Отче, тут присутні всі члени парафіяльної пастирської ради і відповідальні за церковні дійсності нашої парафії і за всі типи пасторальної активності: катехизації, літургії, карітасу, душпастирство молоді. Також тут присутні – вперше включені пасторальна раду – відповідальні регіонів, тому що з цього року, щоб йти до людей найбільш віддалених від парафії, територія парафії була розділена на десять регіонів, кожен з яких має свого відповідального. Тут теж присутні відповідальні десяти неокатехуменальних спільнот, з їх пресвітерами та катехістами, також сім’ї ітенеранти в різних куточках світу: Африці, Австралії, Європі. Ми тут щоб відновити нашу єдність, близькість з святим Петром з його вченням, з цією релігійною повагою про яку йдеться в Lumen Gentium. Дякуємо вам за ваш візит». «Дякую за це усне представлення але перш за все персональне – відповів Папа – Видно що ваша парафія знаходиться тут в Римі, в цьому районі, але в той самий час знаходиться в багатьох інших місцях, регіонах, різних середовищах, на багатьох континентах, поза Римом. Ця парафія є місійною, мандруючою, неокатехуменальною.

Вітаю вас всіх: австралійців, африканців, французів, німців, поляків, білорусів. Церква Риму, як знаєте, зараз проживає період протистояння щодо – можемо сказати – впровадження і застосування ІІ Ватиканського Собору, перш за все Lumen Gentium та Gaudium et spes. Відбувається протистояння між різними дійсностями які розхитують це місто і Римську громаду, воно є важливим для майбутнього нашого міста, Італії, і всієї Церкви. І це змагання є в свою чергу змаганням віри, двохтисячолітньої віри.

Рим дивиться на проблеми нашого тисячоліття, а точніше на закінчення цього тисячоліття. Дивиться у вірі і намагається зрозуміти ці проблеми, навіть якщо вони складні, навіть якщо іноді вони суперечить тому що нам говорить віра. Дивиться на ці проблеми з відвагою, бо Церква повинна мати відвагу. Христос нам сказав: «Не бійтеся» і це ключевое слово месіянської місії і нашої апостольської місії. Не бійтеся! Кажу це також вам мандруючим катехістам щоб ви були відважні. Іноді чую що ви боїтеся якихось дійсностей з якими зустрічаєтесь, які протистоять вам і ви з ними боретесь. Не бійтеся, тому що йдеться про слова Христа: «Я з вами». І це не лише слова це дійсність.

З благословенням для всіх присутніх, тих небагатьох хто все ще залишається тут в Римі, в цій парафії, та багатьох хто перебуває на різних континентах.».