У середу 13 лютого 2019 року група учасників Неокатехуменальної Дороги, що здійснювала паломництво до Санктуарію в Лорето (Італія), взяла участь у загальній аудієнції Папи Римського Франциска, яка відбулася в залі Павла VI у Ватикані. Деякі подружні пари, разом зі своїми дітьми, були розміщені в першому ряді, і в кінці аудієнції могли привітати Понтифіка і поговорити з ним.

Нижче наведено запис того, що відбулось на зустрічі і зафіксовані пізніше слова Папи Франциска, що були скеровані до присутніх братів з Дороги:

«Цими рядками я хотів би розповісти про наш досвід аудієнції зі Святішим Отцем, яка відбулася в середу 13 лютого, в кінці нашого паломництва в Рим і Лорето.

Під час завершального вітання після закінчення Загальної аудієнції, ми мали честь кілька хвилин поговорити зі Святішим Отцем Франциском, разом з іншими сімейними парами.

З огляду на важливість почутих слів, як для Неокатехуменальної Дороги, так і для нашого шлюбу зокрема, після аудієнції я записав ці слова, щоб максимально точно передати розмову, що відбулася.

Ми – Хуан Мануель і Сінта, відповідальні за четверту Неокатехуменальну спільноту парафії Пресвятої Діви Марії Надії в Чіпіона. У нас 8 дітей. З нами в паломництві був наймолодший син Сантьяго, якому 5 місяців. Разом з нами також були присутні Давид і Ноелія з їх третьою дочкою, з приходу Сан-Франциско-де-Аркос-де-ла-Фронтера. Перед нами зі Святішим Отцем говорили Ізраель і Назарет, подружжя з нашої спільноти, у яких 6 дітей. З ними в паломництві був їх маленький син Мігель.
На початку Аудієнції до Ізраеля і Назарет, яка тримала на руках дитину, підійшов управляючий і відвів їх на вільне місце в перший ряд, щоб бути ближче до Святого Отця. Ми ж перебували в іншій частині залу.

Ми спробували наблизитися з дітьми до першого ряду, щоб бути ближче до Папи, але нас не пропустили. Там була перегородка, яка розділяла зібрання. За нею було декілька груп хлопців з Франції, які йшли, щоб заспівати для Святого Отця. З дитиною на руках, мені вдалося пройти до однієї з груп. Давид супроводжував мене зі своєю дочкою. У цей момент один з управляючих пройшов повз нас, поставив нас в першому ряді і попросив зберігати мовчання, оскільки наближався Святіший Отець. Управляючий зазначив, що якщо Святіший Отець захоче зупинитися, він це зробить, якщо ж ні, щоб ми не наполягали. Озирнувшись, я побачив, що Сінта, Ноель і Ана Марі дійшли до кута, де поліція перегородила шлях.

Поки все це відбувалося, Святіший Отець вже говорив з Ізраелем і Назарет, вони були першими, кого він привітав і запитав про дітей, скільки їх, скільки їм років … Вони попросили Папу молитися за молодь, за дітей … Вони особливо переживають за молодь, і, так само, як і ми, беруть участь в душпастерстві молоді після Миропомазання. Святий отець сказав їм, що місія сім’ї перед обличчям сьогоднішніх труднощів – євангелізувати цей світ. Вони згадують, що ця розмова була сповнена любові, близькості, спокою і емоцій. Святіший Отець подарував їм і дитині розарії та благословив Мігеля.

Коли Папа проходив повз мене, я закричав йому: «Папа Франциск, ми з Неокатехуменальної Дороги, і ми прибули з Паломництва до Риму і Лорето!»

Він зупинився, обернувся і сказав: «Це благодать!». Він підійшов до нас. Я попросив його благословити 5-місячного Сантьяго, якого я тримав на руках. Він запитав мене, котра це дитина, і я сказав «восьма, Отче». Він відповів: “Восьма? Ви – надія для демографічної зими, яку переживає Європа, мужайтеся! Я скажу вам ще одну річ: дітей потрібно виховувати у вірі, ніяких дурниць і нісенітниць, завжди будьте непохитні у вірі. Знаєш, сьогодні в італійському суспільстві модно купувати собаку і тренувати її, щоб шукати в цьому прив’язаності, афектів, вони їх виховують, згідно зі своїми бажаннями, вони не готові віддавати своє життя і не знають, що вмирати заради своїх дітей – це знаходити життя . А жити – це мати Христа”.

“Відваги (повторив він нам), ви, Неокатехуменальна Дорога, – це та надія, яка потрібна сьогоднішній Європі, тому що сьогоднішнє суспільство … що з ними буде завтра? Хто дбатиме про них – собаки? Ні! Скільки страждань від того що не можуть віддавати своє життя. Тримайтеся, ви хоробрі в цьому світі, де все проти вас. Завжди довіряйте Христу! Завжди на Дорозі! “.

Уся розмова була дуже близькою і привітною. Папа говорив зі мною дуже спокійно і повільно, він випромінював мир, який, разом з емоціями моменту, був для мене знаком, і я сказав: «Отець, там стоять матері наших дітей, їх не пускає поліція Святий отець, дуже уважно і добродушно сказав мені: «Як? Де ці хоробрі матері? Заради Христа вони були готові народити 8 разів і їм не дають пройти?».

Він подивився на мене, я вказав йому, де вони стоять, він підняв руки і крикнув поліції: «Нехай ці хоробрі матері пройдуть, нехай поліція їх пропустить…».

Коли вони підійшли, він простягнув їм руки і повторив практично ті ж слова, проявляючи батьківську любов і доброту.

Звертаючись до моєї дружини, він знову повторив: «Ви є надією для цієї демографічної зими, від якої страждає Європа! Мужайтеся, виховуйте дітей у вірі!»

Сінта сказала йому: «Отець – це восьма дитина!» Папа відповів, висловлюючи свою підтримку: «Ви повинні нести відповідальність за виховання своїх дітей. Не навчайте їх дурниць і нісенітниць, завжди будьте непохитні в вірі і любіть».

Він запросив нас всією сім’єю молитися на розарії, подарував однин розарій кожному з нас, і сказав: «Діва Марія є вашою матір’ю!»

Він дуже лагідно попрощався, і ми пішли, повторюючи про себе ці слова, знову і знову розмірковуючи над ними ».