Неокатехуменальна Дорога: «Цінний внесок у життя Церкви»

Ви запалили вогонь Євангелія там, де він, здавалося, згасав.
Папа Лев XIV

Папа Лев XIV зустрічається з 1000 мандрівних катехістів Неокатехуменальної Дороги

Сьогодні вранці, 19 січня 2026 року, в Залі Благословень, Святіший Отець Лев XIV прийняв на аудієнції понад 1000 мандрівних катехістів, відповідальних за Неокатехуменальну Дорогу в 138 країнах на п’яти континентах.

Наприкінці конвівенції, що проходила в Центрі «Слуга Ягве» в Порто-Сан-Джорджо, всі присутні разом з екіпою відповідальних за Неокатехуменальну Дорогу в усьому світі — Кіко Аргуельо, отцем Маріо Пецці та Марією Асенсьон Ромеро — прибули до Рима на свою першу зустріч зі Святішим Отцем Левом XIV.

Під час конвівенції, яка проводиться щороку, з початку існування Неокатехуменальної Дороги, було представлено спільний досвід євангелізації, яку Дорога здійснює у понад 6200 парафіях 1408 дієцезій світу, з метою сприяння християнському втаємниченню – інструменту допомоги єпископам і пресвітерам різних країн у справі проголошення Євангелія в сучасному світі.

Зокрема, на конвівенції та аудієнції зі Святішим Отцем були присутні 115 ректорів дієцезіальних місіонерських семінарій, які Неокатехуменальна Дорога допомогла відкрити в інших єпархіях, а також сотня форматорів.

Протягом конвівенції, завдяки різним досвідам, пережитим на різних континентах, можна було побачити складну ситуацію, в якій сьогодні Церква покликана виконувати свою місію. У цьому глобальному контексті стало зрозуміло, що Неокатехуменальна Дорога покликана сприяти миру та злагоді між людьми, несучи надію християнського проповідування, керигми, та формуючи християнські спільноти, здатні давати цьому поколінню знаки віри: любов та єдність.

Прихід Папи та прощання з ним в кінці зустрічі, супроводжувалися гучними та радісними оплесками, а також піснями Кіко Аргуельо, які з ентузіазмом співали всі присутні.

Кіко подарував Святішому Отцю копію ікони Доброго Пастиря, яку він сам намалював у 1982 році, а також — оскільки Папа планує відвідати Іспанію в найближчі місяці — публікацію про Мадридський собор, де Кіко в 2004 році намалював корону містерійну та вітражі апсиди.

Папа Лев звернувся до присутніх з такими словами:

Я хотів би висловити свою вдячність сім’ям, які, приймаючи внутрішній поклик Духа, залишають стабільність повсякденного життя і вирушають на місію, навіть у далекі й складні регіони, з єдиним бажанням — проповідувати Євангеліє та бути свідками Божої любові.

Екіпи ітинерантів, що складаються з сімей, катехістів і священників, беруть участь в євангелізаційній місії всієї Церкви і… сприяють «пробудженню» віри у нехристиян, які ніколи не чули про Ісуса Христа.

Жити досвідом Неокатехуменальної Дороги і виконувати місію, вимагає від вас також внутрішньої пильності та мудрої критичної здатності, щоб розпізнати деякі ризики, які завжди загрожують духовному та церковному життю.

Харизми завжди служать Царству Божому та єдиній Церкві Христовій, в якій жоден дар Божий не є важливішим за інші.

Ви робите багато добра, бо ваша мета — допомогти людям пізнати Христа.

Продовжуйте йти вперед з радістю та зі смиренням, не падаючи духом, як будівничі та свідки єдності.

Любі, я дякую вам за вашу відданість, за ваше радісне свідчення і за служіння, яке ви виконуєте в Церкві та у світі. Я заохочую вас продовжувати з ентузіазмом і благословляю вас, просячи про заступництво Пресвятої Діви Марії, щоб вона супроводжувала вас і захищала. Дякую!

АУДІЄНЦІЯ З ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ЗА НЕОКАТЕХУМЕНАЛЬНУ ДОРОГУ

Зала Благословень

Понеділок, 19 січня 2026 року

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Мир вам!

Дорогі брати і сестри, доброго ранку і ласкаво просимо!

Я радий бачити вас тут у такій великій кількості. Вітаю членів Міжнародної Екіпи Неокатехуменальної Дороги, Кіко Аргуельо, Марію Асенсьон Ромеро та отця Маріо Пецці, а також єпископів і священників, які їх супроводжують.

Мої особливі думки сьогодні звернені до присутніх тут сімей, які є втіленням вашого місіонерського прагнення та бажання, котре повинно завжди надихати всю Церкву: проповідувати Євангеліє всьому світу, щоб усі могли пізнати Христа.

Це саме бажання завжди надихало і продовжує насичувати життя Неокатехуменальної Дороги, її харизму та діла євангелізації і катехизації, які є цінним внеском у життя Церкви. Всім, особливо тим, хто віддалився або чия віра ослабла, ви пропонуєте можливість духовного шляху, який дає їм змогу наново відкрити значення Хрещення — щоб вони могли усвідомити дар отриманої благодаті, а отже покликання бути учнями Господа і Його свідками у світі.

Натхненні цим духом, ви розпалили вогонь Євангелія там, де він, здавалося, згасав. Ви супроводжували багатьох людей та християнські спільноти, пробуджуючи в них радість віри, допомагаючи їм знову відкрити красу пізнання Ісуса, сприяючи їхньому духовному зростанню та відданості свідченню.

Крім форматорів і катехістів, я хотів би особливо висловити свою вдячність сім’ям, які, приймаючи внутрішній поклик Духа, залишають стабільність повсякденного життя і вирушають на місію, навіть у далекі й складні регіони, з єдиним бажанням — проповідувати Євангеліє та бути свідками Божої любові. Таким чином, екіпи ітинерантів, що складаються з сімей, катехістів і священників, беруть участь в євангелізаційній місії всієї Церкви і, як стверджував Папа Франциск, сприяють «пробудженню» віри «нехристиян, які ніколи не чули про Ісуса Христа», а також багатьох охрещених, які, будучи християнами, «забули […] хто такий Ісус Христос» (Промова до членів Неокатехуменальної Дороги, 6 березня 2015 р.).

Жити досвідом Неокатехуменальної Дороги і виконувати місію, вимагає від вас також внутрішньої пильності та мудрої критичної здатності, щоб розпізнати деякі ризики, які завжди загрожують духовному та церковному життю.

Ви пропонуєте всім дорогу до повторного відкриття Хрещення. І це Таїнство, як ми знаємо, єднаючи нас із Христом, робить нас живими членами Його Тіла, Його єдиного народу, Його єдиної родини. Ми повинні завжди пам’ятати, що ми є Церквою, і якщо Дух дарує кожній людині особливий дар, то він дається, як нагадує нам апостол Павло, «для загального блага» (1 Кор 12, 7) і, отже, для самої місії Церкви. Харизми повинні завжди служити Царству Божому і єдиній Церкві Христа, в якій жоден дар Божий не є важливішим за інший — за винятком любові, яка все вдосконалює і гармонізує — і жодне служіння не повинно ставати приводом для відчуття своєї переваги над братами і виключення тих, хто думає інакше.

Тому я запрошую також вас, котрі зустріли Господа і йдете за Ним Неокатехуменальною Дорогою, бути свідками цієї єдності. Ваша місія є особливою, але не винятковою; ваша харизма є специфічною, але вона приносить плоди у сопричасті з іншими дарами, присутніми в житті Церкви. Добро, яке ви робите, є великим, але його мета – дати людям пізнати Христа, завжди поважаючи життєвий шлях і сумління кожної людини.

Як хранителі цієї єдності в Дусі, я закликаю вас жити своєю духовністю, ніколи не відокремлюючись від решти церковного тіла. Як жива частина звичайної душпастирської діяльності парафій та їхніх різних дійсностей, у повній єдності з братами і, особливо, з пресвітерами та єпископами. Продовжуйте йти вперед у радості та з покорою, не ізолюючись, як будівничі та свідки єдності.

Церква супроводжує вас, підтримує вас і вдячна вам за те, що ви робите. Водночас вона нагадує всім: «де Господній дух, там воля» (2 Кор 3,17). Тому проповідування Євангелія, катехізація та різні форми душпастирської діяльності завжди повинні бути вільними від будь-яких форм обмежень, суворості та моралізму, щоб не викликати почуття провини та страху замість внутрішнього звільнення.

Любі, я дякую вам за вашу відданість, за ваше радісне свідчення і за служіння, яке ви виконуєте в Церкві та у світі. Я заохочую вас продовжувати вашу справу з ентузіазмом і благословляю вас, просячи про заступництво Пресвятої Діви Марії, щоб вона супроводжувала вас і оберігала. Дякую!