Візит Папи Йоана Павла ІІ до парафії святого Тимофія 10-2-1980

Св Йоан Павло ІІ

Рим, 10 лютого 1980 *

Прийнятий під спів присутніх, Святий Отець увійшов до зали, де зібралися неокатехуменальні громади, що виникли в парафії. Пердставлені словами настоятеля, який підкреслив, що він сам увійшов на новий шлях навернення за допомогою цих братів, після чого було вислухано свідчення деяких неокатехуменів.
Доменіко, чоловік середнього віку, згадав, як досвід Неокатехуменату змусив його відкрити справжній вимір християнства, яке є прожитим життям, а не просто інтелектуальною застосуванням, що допомогло подолати серйозні сімейні труднощі. Елісабета, 21-річна, сказала свій досвід бунтарки, дозріваючи з відкриттям Бога. Заміжня жінка та мати чотирьох дітей поділилась, що почула одне речення – «є шлях для відчайдушних» – почувши це в Церкві, куди випадково увійшла, врятував її від відчаю та самогубства. Франциск розповів, як безкоштовний дар Божої любові змусив його відкрити багатство життя. Також говорив катехіст Джамп’єро Донніні, який зазначив, що заснування цих неокатехуменальних спільнот, які пропонують себе як постійні структури, до яких можна включити всіх бажаючих почати шлях до більш дорослої і зрілої віри.

Папа Римський подякував за ці глибокі та прості свідчення, нагадавши, як добре ми всі знаємо, що означає слово катехумен.

«Але ми також повинні сказати, – продовжив Святіший Отець, – що це слово майже зникло. Катехумени, особливо у традиційно католицьких народів, це маленькі діти, новонароджені. Але це не катехумени, оскільки вони не здатні підготуватися до Хрещення. Катехумени перших століть становили дуже важливу реальність у Церкві: я думаю, те, що вони робили для віри в той час, неокатехуменальні спільноти роблять сьогодні. Вони роблять це тому, що їх хрестили на початку життя інші. Сенс катехуменату полягає в підготовці до Хрещення; підготувати себе, у повному розумінні цього слова, означає бути введеним у таємниці живого Бога, бо в Хрещенні людина отримує не лише ім’я християнина, але й участь у самому Христі, у таємниці живого Бога для людини. Свідчення, які ви мені сказали, доводять, що є момент благодаті, мить просвітлення, мить, коли ви зустрічаєтеся з живим Богом, який намагається жити у вашому житті, жити вашим життям. Це цінно для вашого особистого досвіду, як християн, але особливо цінно для апостольської формації.

У основі кожної апостольської формації – скажімо катехіста – має бути цей досвід: ми не тільки мусимо знати формули віри та теології, але ми також повинні мати контакт з таємницею божественного життя, відкритою для всіх нас Ісусом Христом. Тільки після особистого досвіду ми можемо давати свідоцтво. Бажаю вам все більше поглиблювати свою віру і завжди мати з собою радість».

(*) Cfr. «L’Osservatore Romano», 11-12 лютого 1980.