Св. Йоан Павло II аудієнція з молоддю, підготовка до ВДМ Денвер 1993 рік
Св. Йоан Павло ІІ
Місто Ватикан – Зал Павла VI, 28 березня 1993 року
Святіший Отець прийняв на авдієнції в неділю 28-ого березня вечером около 8 тисячі молодих людей, які належать до Неокатехуменату і які організували у залі Павла VI один день приготування до Всесвітнього Дня Молодих, який відбудеться у наступний серпний місяць у Денвер. Разом із молодю були присутні Кіко Аргуельо і Кармен Хернандес. Також були присутні Кардинали Піо Лагі та Камілло Руїні, Архиєпископи Крешенціо Сепе та Массіміно Ромеро де Лема та Єпископи Пол Кордес і Джуліо Салімей. До тих молодих людей, які прийшлі переважно із центральної частини Італії, Папа Римський звернувся з такими словами:
Коли я бачив цей натовп – без сумніву це велике зібрання – і коли дізнався, що всі збираються їхати в Денвер, я подумав: «Але де знайдуть гроші, ці неокатехумени? Хіба мають намір іти пішком або плавати туди, але то неймовірно». Знаю, що ви були тут у цій залі весь день. Не знаю, що ви тут робили цілій день, і навіть не запитав. Але бачив цю останню частину, представлення покликання, і можна сказати, бачивши це: «Ось, як Кіко робить покликання».
Але, Богу дякувати, то не Кіко їх робить: то Святий Дух їх робить – може це не найбільш підходяще слово, але як вже його вживали раз треба продовжити його вживати -; це Дух Святий той, хто робить ці поклікання через ці різні людські знаряддя: через весь цей рух – ох, не рух а дорога -, ціла ця організаційна структура – людська, видима, але відкрита довпливу, до натхнення Святого Духа.
Я себе запитаю, де є центр цього процесу який, через Неокатехуменату, через різних людей, через різних обставин, творить, збуджує, надихає священичі поклікання, до богопосвяченого і релігійного життя. Я впевнений, що початком цього всього є відкриття багатства, божественної і таїнственної глибини Хрещення. Наше перше покликання – це хрещальне. У Святому Хрещенні, в цьому таїнству ex aqua et Spiritu Sanctu, в це нове народження у смерті Христа від його воскресіння знаходяться всі покликання, як одне коріння. Глибоке, пережите відкриття Хрещення несе з собою як можливий, а навіть потрібний, наслідок відкриття життя як поклікання. Так розуміється сенс назви: Неокатехуменальна Дорога. В перших століттях Церкви існював традіційний катехуменат, і ще існує в міссійних країнах і багато добра приносить Церкві: готує христіянів, готує покликання. Ви були охрещені у дитинстві, може в перших днях вашого життя. Катехуменат має відбуватися пізніще, для відкриття багатства святого Хрещення, цих багатств і божественних і людських, бо їх багато. Про них говорив св. Павло, особливо в послання до Римлян, але сьогодні можна написати на багато більш широкий коментар, на багато більш повний деталь про цих багатств, які є притаманні Хрещення, які є багатства божественні і людські одночасно. Одне із цих багатств є факт, що Хрещення – не статичне. Можна іти раз і хватить. Можна іти в певний момент свого життя, і вже все. Пишиться в парафіяльних книгах, і все. Але ні, воно не статичне, воно динамичне: родить одже певну дорогу христіянського життя. Але ця дорога може залишитися скрита. Ваша неокатехуменальна дорога допомагає відкрити цей хрещальний шлях – ту дорогу, яка починається таїнством Хрещення – і яка має вести кожного з нас до свого покликання, найперше до загального христіянського поклікання. Вже бути христіянами – це прекрасне поклікання, і потім добре знаємо, що у цьому христіянському покліканні, яка є спільна для всіх віруючих, для всіх охрещених, містяться різні покликання.
Подружжя, звичайно, є таїнством і покликанням. Якщо його вважати іншими категоріями, це спосіб його трактувати – недостатний, не повністю христіянський: подружжя – це велике поклікання: sacramentum magnum, як казав св. Павло в послання до Ефезіян. Але в Церкві існує певна економія, надприродна церимонія, поклікання існують для Церкви. Для Церкви вони потрібні, незамінні, ці покликання, які ми сьогодні бачили. Вони незамінні, і ми добре знаємо які потрібні є священики у Церкві, і які потрібні є, з другого пункту бачення, богопосвячені особи, монахині і монахи, закрити і активні; всі певним способом є активні і всі певним способом є контемплативні; як всі є потрібні, щоб жив весь це тіло, яким є Церква. Ось, я хотів коротко прокоментувати це сьогоднішнє зібрання, це ваше преготування до зустрічі у Денвер. Добре робите, що готуєтеся, бо ця зустріч в Денвер це має бути великий досвід віри, хрещальної віри, як всі попередні Всесвітні Дні Молодих: Рим, Буенос Айрес, потім Сантіаго де Компостела і, остання, Ченстохова.
Бажаю вам продовжити цю дорогу, яку ви відкрили завдяки Неокатехуменату, цю дорогу християнського життя, християнського поклікання, яке є притаманне кожного з нас, і ще бажаю продовжити цю дорогу священичого або богопосвяченого поклікання, яку ви відкрили теж завдяки цього неокатехуменату. І бажаю вам поїхати в Денвер, навіть якщо не маєте великі маєтки, знайдете як. Дорога означає теж поїздка: бажаю тоді вам «доброї поїздки».