На Неокатехуменальній Дорозі його катехези щодо Магістеріума Церкви, на службі євангелізації, сформували покоління людей у всьому світі.
У четвер, 13 листопада, отець Маріо Пецці, пресвітер Міжнародної екіпи Неокатехуменальної Дороги, отримав почесний докторський ступінь (doctor honoris causa) з теології від Католицького університету Святого Антонія в Мурсії (UCAM) — визнання його виняткових заслуг, особливо у сфері дослідження та передання Магістеріума Церкви через катехези, які він протягом десятиліть виголошував неокатехуменальним спільнотам.
Звання було присвоєно під час церемонії відкриття академічного року 2025–2026 у монастирі єронімітів (монастирський комплекс початку XVIII ст., відомий як «Ескоріал Мурсії» та оголошений національною пам’яткою), де розташований UCAM. На події були присутні: монс. Хосе Мануель Лорка Планес, єпископ дієцезії Картахена–Мурсія, президентка UCAM Марія Долорес Ґарсія Маскарель, ректорка, д-р Йосефіна Ґарсія Лосано, а також представники цивільної та церковної влади й численні брати Неокатехуменальної Дороги з Італії та Іспанії.
Мудрість — якій у першому читанні літургії дня пролунала похвала — стала лейтмотивом усього заходу. Він розпочався урочистим святкуванням Євхаристії, яку очолив єпископ дієцезії. Далі відбулася Академічна церемонія із промовою Високоповажної ректорки (яка назвала подію «історичною, надзвичайно значущою та глибокою»), а також Laudatio, з яким виступили о. Хосе Альберто Кановас Санчес, проректор університету, та монсеньйор Сегундо Техадо Муньос, пресвітер-ітинерант.
Дон Хосе Альберто Кановас підкреслив надзвичайну працю о. Маріо у сфері дослідження та формації в багатьох напрямках: раціональне обґрунтування теологічної антропології, соціальна доктрина, мораль, еклезіологія, сакраментологія та есхатологія. Усе це становить поглиблене богословське опрацювання, спрямоване на служіння євангелізації, «аби забезпечити спільноти елементами, які допомагають дати відповідь щодо віри, яку сповідують та проживають, і робити Магістеріум Церкви доступним». «Дати відповідь щодо надії — означає увійти у контакт з тими, хто далекий, і з їхнім способом мислення», — зазначив проректор. Від самого початку Неокатехуменальної Дороги о. Маріо визнав харизму її ініціаторів, Кіко та Кармен, які разом із ним «зробили можливим досвід віри для поколінь, приречених на екзистенційну апатію та абсолютну втрату свого буття». Своїми катехезами про Магістеріум, виголошуваними щорічно на Конвівенціях початку року Євангелізації, він сформував покоління християн на п’яти континентах. У центрі його роздумів — шлюб і сім’я, любов і сексуальність: теми, вирішальні для формації тисяч подружніх пар Неокатехуменальної Дороги. Люди різного віку, походження та культур були ознайомлені з документами ІІ Ватиканського Собору й відкрили для себе Теологію тіла; ці катехези виховали в них любов до Святійшого Отця та Церкви. «У всіх його дослідженнях — винятковий академічний рівень, ясність думки та велике поглиблення Магістеріума Церкви, поставлені на служіння Євангелізації».
Присвоєння ступеня doctor honoris causa відбулося згідно з традиційним обрядом інвеститури: Високоповажна ректорка вручила отцю Маріо Диплом і Медаль доктора — свідчення «високої гідності цієї відзнаки». Далі священник прийняв Книгу Мудрості та Закон Божий із запрошенням зберігати їх як символ усього того, що він має пізнавати й навчати інших. Іншими знаками, які йому вручили, були: «лауреатський бирет», «стародавній і шанований символ викладацької професії», який він носитиме «як корону» своїх студій і заслуг; «перстень старості, емблема привілею підписувати та скріплювати печаткою висновки, консультації та критики» своєї науки та професії; і, нарешті, білі рукавички, «символ чистоти та сили, які повинні зберігати руки», знаки його рангу та високої гідності.
Потім о. Маріо проголосив свою Lectio Magistralis, у якій передусім підкреслив дію Господа у своєму житті. Він згадав Хосе Луїса Мендосу Переса, засновника UCAM, просячи Господа винагородити його за труди в будівництві цієї церковної справи. Новопризначений доктор подякував Університету за визнання та за його працю у духовному й цілісному вихованні молоді.
Серед важливих дат о. Маріо виокремив 1984 рік — коли Кіко та Кармен запросили його «підготувати катехезу щодо енцикліки Humanae vitae святого Павла VI, Папи». «Відтоді й донині, — зазначив він, — я мав можливість служити братам». Іншим фундаментом його навчання був ІІ Ватиканський Собор. Ініціатори Неокатехуменальної Дороги, — підкреслив він, — мали натхнення заснувати її «на трьох стовпах ІІ Ватиканського Собору»: на Апостольських конституціях Lumen gentium, Sacrosanctum concilium і Dei Verbum. Це — триніжжя Християнського Втаємничення: Спільнота, Літургія та Слово.
«Я прожив цей шлях свого життя, — завершив о. Маріо, — з усвідомленням того, що це була не моя заслуга, а Благодать, що приходить згори, провадила моє життя таємничим, прихованим і чудесним способом — так, як це відбувається в житті кожного християнина. Потім він висловив побажання: «Закохаймося в Мудрість Божу! Це той спритний дух, який проникає в душі й творить друзів Божих».
Після Lectio Magistralis президентка UCAM запросила нового доктора скласти присягу перед Хрестом і Святим Євангелієм. Братерські обійми, якими обдарували отця Маріо члени академічної спільноти — щасливі визнавати його своїм братом і колегою — завершив урочистість. Це був жест сопричастя, який відзначив прийняття його до Колегії Докторів UCAM, увінчавши змістовний і наповнений моментами ранок, але не тільки це.
Як підкреслив монс. Сегундо Техадо у своєму виступі, присвоєння doctor honoris causa увінчує життя, присвячене від юності своїй місії — євангелізації. Непосидющість молодого пресвітера знайшла відповідь у зустрічі з харизмою Неокатехуменальної Дороги. «І отець Маріо служить їй як вірний хранитель, за прикладом святого Йосифа, своєю глибокою присутністю, яка формує та підтримує у вірі так багато братів у всьому світі».
Переглянути більше фотографій…
