Візит до парафії Богородиці Лурдської 13-2-1983

С. Йоан Павло ІІ

Рим, 13 лютого 1983 рік

Після того, як Святий Отець затримався на мить з молоддю, знову повернувся до Церкви де на нього очікували брати з 4 неокатехуменальних спільнот, які роблять дорогу у цій парафії. Представив їх настоятель-Джамп’єро, який є також катехістом. Потім він пояснив Папі, як народились ці спільноти у парафії Богородиці Лурдської. Згодом він представив йому деяких священників-ітинерантів, які залишили парафію, щоб розголосити Слово Боже у різних країнах світу. По черзі кожен з цих священників стисло розповів свою особисту історію Папі, починаючи з моменту входження до неокатехуменальної спільноти, щоб далі засвідчити радість їх місії ітинерантів. Його Святість відповів на слова привітання, з якими прийняли його брати з неокатехуменальних спільнот і у свою чергу хотів підтримати їх своїм словом. Також, згадавши про зустріч з пресвітерами неокатехуменальних спільнот, яка відбулась декілька днів тому, промовив наступне:

« У цьому моменті мені необхідно звернути вашу увагу на ці слова пісні, якою ви мене привітали. Мова йде про слова досить приголомшливі: “ Маріє, ти ж увірувала, що здійсниться Слово Господа!” Ці слова займають центральне місце, адже саме в них виявлено усю таємницю Діви Марії. Вони оповідають про двоюрідну сестру Марії-Єлизавету. У цих словах-істинна Марія, та, котра увірувала у Слово Господа вірою винятковою. Більше того, таємниця, яка їй була об’явлена, також була винятковою: щоб прийняти ці слова, повірити у них, а також прийняти їх зміст, було можливо лише маючи досконалу віру, віру Марії. Я вірю, що Марія, яка увірувала в Слово Господа є образом дороги для усіх нас, а особливо для усіх вас, тому що: Що означає бути членом неокатехуменальної спільноти? Або що означає бути катехістом? Це означає, що той, хто повірив у Слово Господа, зробив це Слово змістом, можна сказати, тілом свого власного життя, його основою і, отже, глибоко прийняв це Слово Господа; Можемо стверджувати, що це Слово працює в ньому та хоче бути втіленим, як дитина, яка хоче народитись. Отож, вкінці кінців, це Слово прагне бути виявлене, дане та передане. І тому, як чинили перші апостоли, так само і ці мандруючі катехісти та інші апостоли наших днів залишають свій дім, свій народ, свою батьківщину, свою парафію та шукають інші світи, інші народи, інші країни, вивчають іноземні мови, щоб дати пізнати Слово Боже, в яке вони самі увірували іншим людям та спільнотам.

Я довіряю вас Пресвятій Богородиці Діві: особисто вас, ваші сім’ї, спільноти, вашу місію катехістів. Та бажаю вам, улюблені, щоб вам ходилось добре цією дорогою, у тому числі і у цій парафії Богородиці Лурдської. І як я вже говорив молоді, хочу повторити це вам, щоб ви уповали на цю Матір Христа та Церкви. Особливим чином, довіряю Їй вас самих, ваші сім’ї, ваші спільноти і, в той самий час, вашу місію катехістів, ваше катехетичне призначення. Довіряю вас Марії Діві, яка увірувала, що здійсниться Слово Господа, щоб її віра дала вашій вірі свої рясні плоди.