Зустріч в Відні, в присутності чисельних європейських епіскопів 13-4-1993

С. Йоан Павло ІІ

Відень, 13-17 квітня 1993 року

Чи буде Європа християнською у 2000 році? Щоб відповісти на це запитання від Святого Отця, 5 кардиналів та 120 єпископів з усіх країн Європи, від Португалії до Росії, відбулися п’ять днів у Відні з 13 по 17 квітня 1993 р. Зустріч була відкрита в середу вранці, 14 квітня, кардинал Гроер зазначив важливість Неокатехуменальної дороги для Церкви на порозі третього тисячоліття. Віце-президент Папської ради мирян Павло Кордес прочитав лист Святого Отця.

Лист до єпископів у Відні

«Високоповажні брати в єпископаті, дорогі брати і сестри!

Мені дуже приємно дізнатися, що через кілька років після мого заклику до Нової євангелізації Європи ви зібралися у Відні, щоб разом подумати про плоди місіонерської діяльності, яку, з щедрим завзяттям і великою любов’ю до Євангелія, розвивають священики, мандрівні місіонери і сім’ї Неокатехуменальної Дороги.

З нагоди відкриття роботи Спеціальної Асамблеї з питань Європи 5 червня 1990 року, з гірким болем я вказав, що на цьому континенті багато хто звик розглядати реальність так «як ніби Бога не існує». З такої точки зору- додав я – людина «починає вважати себе джерелом морального закону, і тільки цей закон, який людина дає сама собі, є міроє її совісті і поведінки» (Insegnamenti, т. XIII, I, 1990, с. 1517 с.). З іншого боку, не можна заперечувати, що, через Другий Ватиканський Собор, Святий Дух спонукав дієві інструменти – і серед них – Неокатехуменальну Дорогу – для відповіді на питання сучасної людини. По кількох роках, в світлі досягнутих результатів, я вирішив доцільним підтримати цей досвід для Нової Євангелізації в письмовому вигляді, щиро сподіваючись, що брати в єпископаті оцінять його і допоможуть йому (див. Лист від 30.8. 1990).

Багато з вас є безпосередніми свідками таких результатів і, одночасно, головними героями, через надану вами допомогу для цієї нової церковної дійсності; саме тому ваші роздуми сьогодні особливо важливі, так само як і рішення єпископів американського континенту на минулорічній зустрічі в Санто-Домінго.

Неокатехуменальна Дорога, на якій дозрівають мандрівні катехісти і місіонерські сім’ї, може відповісти на проблеми секуляризації, поширення сект і відсутність покликань. Роздуми над Словом Божим і участь в Євхаристії роблять можливим поступове втаємничення в святі тайни, утворюють живі осередки в Церкві і оновлюють життєздатність приходу завдяки присутністі зрілих християн, здатних свідчити про істину переживаючи свою віру в повноті.

Дорога є особливо корисною для “reimplantatio Ecclesiae” в дехрестіанізірованих зонах, ведучи людину в її моральній поведінці до послуху об’явленій правді, і, до того ж, відновлюючи саму соціальну структуру, яка була зруйнована відсутністю знання про Бога і Його любові. В деяких районах вже утворюються осередки місійних сімей, які можуть бути світлом Христа і прикладом життя. Але ця місія була б неможливою без священиків, готових супроводжувати і підтримувати своїм служінням цю дійсність для Нової Євангелізації.

Я вдячний Господу за те, що він спонукав численні покликання, також, за те, що в різних країнах Європи були створені єпархіальні та місіонерські семінарії, названі на честь ніжного імені Діви Марії «Redemptoris Mater».

Вашу зустріч я також довіряю її материнському захисту і щедрому натхненню. Вона зможе спонукати в вас прагнення і дати силу духа в вашому апостольському завзятті на користь сучасної людини, якій потрібно керівництво Пастирів і посланих ними свідків, щоб пізнати Бога, закликати його ім’я і досягти спасіння.

Світло Воскреслого Господа, яке ми урочисто відзначали на Великодній Вігілії, нехай продовжує сяяти в вас, підтримуючи вас у вашій місії на служінні Церкві і всьому Людству».

Ватикан, 12 квітня 1993.

Іван Павло II

(*) Див. «L’Oservatore Romano», 22 квітня 1993 р.