Аудієніція послання сімей в “Місій ад Гентес” 17-I-2011

Бенедикт XVI

Ватикан – Зал Павла VI, 17 січня 2011 року (*)

“Проголошення Євангелія – ​​це обов’язок всіх християн, як наслідок Хрещення”, нагадав Папа членам Неокатехуменальної Дороги, яких він прийняв на Аудієніції вранці в понеділок, 17 січня, в залі Павла VI.

Нижче ми публікуємо промову, виголошену Бенедиктом XVI:

«Шановні друзі, Радий прийняти вас і сердечно вас вітати. Вітаю особливо Кіко Аргуельо та Кармен Ернандес, ініціаторів Неокатехуменальної Дороги, а також отця Маріо Пецці, дякуючи їм за слова привітання та представлення, з якими вони до мене звернулись. З великою радістю вітаю всіх вас тут присутніх: священників, семінаристів, родини та членів Дороги. Дякую Господу за те, що він дає нам змогу провести цю зустріч, на якій ви поновлюєте свій зв’язок із Наступником Петра, наново приймаючи доручення, яке воскреслий Христос дав своїм учням: “Ідіть по всьому світу і проголошуйте Євангеліє всьому створінню” (Мк 16,15).

Вже понад сорок років Неокатехуменальна Дорога докладається до оживлення та зміцнення християнського посвячення в єпархіях та парафіях, сприяючи поступовому та радикальному відкриттю багатства Хрещення, допомагаючи смакувати божественне життя, небесне життя, яке Господь започаткував з його втіленням, прийшовши до нас, народившись як один з нас. Цей Божий дар своїй Церкві стає “на служіння єпископу як форма єпархіальної діяльності щодо християнського посвячення та постійного виховання у вірі” (Статут, ст. 1 § 2). Це служіння, як нагадував мій попередник, слуга Божий Павло VI, в першій своїй зустрічі з вами в 1974 р. “зробить можливим відновити в теперішніх християнських спільнотах ті ефекти зрілості та поглиблення, які в первісній Церкві мали місце в період приготування до Хрещення” (В кінці загальної аудієнції 8 травня 1974 р.: L’Osservatore Romano, видання іспанською мовою, 12 травня 1974, с. 4).

В останні роки успішно пройшов процес редакції Статуту Неокатехуменальної Дороги, який після необхідного періоду для набуття чинності «ad experimentum» був остаточно схвалений в червні 2008 р. Ще один значущий крок був зроблений цими днями через затвердження відповідними дикастеріями Святого Престолу «Катехитичного Директорію Неокатехуменальної Дороги». Цими церковними печатями Господь сьогодні підтверджує і знову доручає вам цей дорогоцінний інструмент, яким є Дорога, так щоб, із синівською слухняністю Святому Престолу та пастирям Церкви, ви змогли прикластися з новою ревністю та запалом до радикального та радісного відкриття Хрещення і дати свій оригінальний внесок у справу Нової Євангелізації. Церква визнала в Неокатехуменальній Дорозі особливий дар, збуджений Святим Духом: як такий, він природно прагне вписатись у велику гармонію церковного тіла. В цьому світлі закликаю вас завжди шукати глибокої єдності з пастирями та з усіма складовими місцевих Церков та церковних контекстів, настільки різноманітних, в яких ви покликані діяти. Братерська єдність між учнями Ісуса – це насправді перше і найбільше свідчення імені Ісуса Христа.

Мені дає особливу радість могти послати сьогодні в різні куточки світу більше 200 нових сімей, які пожертвували собою добровільно, з великою щедрістю відправитися в місію, ідеально єднаючись з майже 600 сім’ями, які вже діють на п’яти континентах. Дорогі родини, віра, яку ви отримали як дар, нехай буде світлом, поставленим на підсвічнику, здатне вказувати людям шлях до неба. З такими ж почуттями я пошлю 13 нових «Missio ad gentes», які будуть покликані стати новою церковною присутністю в дуже секуляризованих середовищах в різних країнах або в місцях, куди Христова вістка ще не дійшла. Відчувайте біля себе живу присутність воскреслого Господа і стількох братів, а також молитву Папи, який з вами. Вітаю сердечно пресвітерів, які походять з єпархіальних семінарій Redemptoris Mater Європи, та понад дві тисячі семінаристів, тут присутніх. Дорогі брати, ви є особливим і красномовним знаком плодів добра, які можуть народитися з відкриття благодаті свого Хрещення. Дивимося на вас з особливою надією: будьте священниками, закоханими в Христа та його Церкву, здатними передати світові радість зустрічі з Господом та могти бути на його службі.

Також радо вітаю катехистів-ітенерантів та катехистів Неокатехуменальних спільнот Риму та Лаціо, і з особливою радістю “communitates in missionem”(Спільноти в місії). Ви залишили, так би мовити, забезпечення ваших рідних спільнот, щоб їхати у більш віддалені та незручні місця, прийнявши бути посланими, щоб допомогати парафіям у скруті, та шукати загублену овечку та повернути її до кошари Христа. В часи страждань чи сухості, які ви можете досвідчити, відчувайте себе з’єднаними зі стражданнями Христа на хресті та з його бажанням досягти тих братів, які далекі від віри та правди, щоб знову привести їх до Дому Отця.

Як я написав в апостольській адхортації “Verbum Domini”, “місія Церкви не може вважатися чимось необов’язковим або додатковим в церковному житті. Йдеться про те, щоб дозволити, щоб Святий Дух зробив нас схожими із самим Христом (…), щоб звіщати Слово усім життям” (н. 93). Весь народ Божий – це народ “посланий”, і проголошення Євангелія є обов’язком усіх християн, як наслідок Хрещення (пор. там же, 94). Запрошую вас вивчати адхортацію Verbum Domini, особливим чином роздумуючи над тим місцем, де в третій частині документа говориться про “місію Церкви: проголошувати Слово Боже світові” (нн. 90-98). Дорогі друзі, відчуваймо себе учасниками прагнення Господа Ісуса щодо спасіння, місії, яку Він покладає на всю Церкву. Пресвята Діва Марія, яка надихнула вашу Дорогу і дала вам сім’ю з Назарета як зразок для ваших спільнот, нехай дасть вам переживати вашу віру зі смиренням, простотою і прославленням, нехай заступається за всіх вас і супроводжує в вашій місії. Нехай також вас підтримує моє благословення, яке я від серця вділяю вам і всім членам Неокатехуменальної Дороги, розсіяним по всьому світу».