ВІЗИТ ДО ПАРАФІЇ САН-ФРАНЦИСКО-ДЕ-САЛЕС 13-3-1994

Св. Йоан Павло ІІ

Рим, 13 березня 1994 року

Святий Отець, звертаючись до дітей, сказав:

«Сьогодні я почув, що ви співаєте з радістю. Це Великий піст, але ви радісно співаєте. Правильно, що ви співаєте радісно, бо цю четверту неділю Великого посту традиційно називають “Laetare”. “Laetare” означає “радіти”. Чому християни раділи цієї неділі? Вони раділи своїм Хрещенням. Ocобливо раділи катехумени, які готувались до Хрещення, в цей день вони вже отримували символ віри. Потім вони були допущені до віри. Це було головною катехезою.

Ви знаєте, хто такий катехумен? Це той, хто готується до Хрещення. Потім є неокатехумени, або Неокатехуменальні, у цій парафії. Підготовка до хрещення була дуже важлива в ранній Церкві, і залишається важливою в Церкві завжди. Хрещення – це велике таїнство, велика християнська реальність. Це початок життя у Христі. І катехумени готувались і готуються до того, щоб добре почати життя у Христі. Сьогодні для маленьких новонароджених відсутній справжній катехуменат, і потрібен неокатехуменат, новий, пізній катехуменат, який доповнює те, чого не вистачає хрещеному новонародженому. Це пояснює велику важливість Неокатехуменального Руху.

Маю сказати, що весь Великопісний період, який ми переживаємо зараз, щороку нагадує про цю Неокатехуменальну Дорогу: як готувалися щоб прийняти символ, а потім, через кілька тижнів, прийняти Воскреслого Ісуса. Хрещення означає нове життя в Ісусі, нове життя, появлене і відкрите через Його Воскресіння після смерті».