ВІЗИТ ДО ПАРАФІЇ СВЯТОГО ІПОЛІТА 12-2-1984

Св. Йоан Павло ІІ

Рим, 12 лютого 1984 року

Важливою була остання зустріч з Неокатехуменальними Спільнотами, які попросили Папу благословити трьох мандрівних катехистів, які від’їзджали в Туреччину… Отець Мауріліо представив Папі групу дорослих, які беруть участь у житті парафії, підкресливши особливості кожної групи, зупиняючись особливо в його групі скаутів… і Неокатехуменальних Спільнотах, які з 1973 року представляють собою пропозицію для постійної катехизації дорослих, і які мали честь отримати благословення Папи для трьох мандрівних катехистів, які від’їзджали в Туреччину (священик і подружня пара). Говорячи про місію катехистів як про закваску, яка заквашує спільноту, Папа сказав:

«Я хочу подякувати за цю зустріч, яка завершує візит в вашу парафію Святого Іполіта. Я вітаю всі групи, а також настоятеля, який представив вас. Я вітаю і бажаю кожному більше і більше розраховувати на власну християнську ідентичність, свою харизму. Тому що так само, як релігійні сім’ї мають свою власну харизму, наприклад, францисканская сім’я, капуцини францисканської родини, так і різні групи апостольства мирян мають свою особливу харизму. Я хочу, щоб ви все більше і більше знаходили цю вашу ідентичність і цю харизму апостольства мирян. Ця парафія Святого Іполіта – велика і численна. Маса людей, людей, але також маса християн, тому що я думаю, що більшість його жителів хрещені, і саме Ісус сказав нам, що Церква, Царство Боже, схожа на хліб: щоб зробити хліб нам потрібно борошняне тісто а також потрібна закваска.

Я переконаний, що всі ці групи, Харизматичні і Неокатехуменальні, є закваскою, які повинні заквасити, по людськи і по християнськи, парафіяльне тісто. Закваска повинна проникати все більше і більше в тісто, щоб воно було більш християнським, більш обізнаним про те, що воно християнське, більш відповідальним за свій християнський характер, свідками більшої відповідальності за свою християнську ідентичність. Ваш покровитель святий Іполит був мучеником. Мученик значить свідок. Християни повинні бути свідками Христа, Його Хреста і Його закваски Воскресіння, Його віри, Його надії, Його любові. Це закваска. І дуже здорово, якщо ця закваска бажає поширитися за межі парафії і досягти Туреччину, як ви сказали мені, щоб донести закваску Євангелія навіть нехристиянам, в кілька непримиренних місцях, закритих для проповіді Євангелія. Деякі з ваших братів хочуть поїхати туди, щоб в тісті була закваска, щоб закваска Євангелія досягла все людство і всі стали Царством Божим.

Я бажаю вам всім, особливо вам, неокатехуменам, йти цим шляхом з радістю і великою відповідальністю, завжди намагаючись збільшити і розширити простору любові до Христа, нашого Господа і Спасителя; розширити простору Царства Божого, яке має своє коріння в цьому світі, до вічності, до дому Отця. Я хочу, щоб ви росли в Царстві Божому, яке в той же час знаходиться в нас, в серці кожного з нас і в серці Христа і має свій зовнішній вимір в вимірі сім’ї. Ви перш за все частина Царства Божого, а потім парафія Святого Іполита. Бажаю вам жити християнською радістю, християнською відповідальністю, вірою, надією, любов’ю, яке божественне життя випереджає в цьому світі».