«Ісусе, приведи мене до твоєї святості»;
«Ти ведеш мене до святості»
(«Щоденники 1979-1981», п. 85; п.199)
4 грудня 2022 року в Мадриді відбулася церемонія особливої важливості та особливого значення для всієї Церкви: відкриття на дієцезіальному етапі процесу беатифікації та канонізації Кармен Ернандес Баррера , співініціаторки, разом з Кіко Аргуельо, ітинерарію християнського втаємничення під назвою «Неокатехуменальна Дорога».
Відкриття процесу
В урочистій обстановці Університету Франсіско де Віторія в Мадриді, в присутності кардинала Карлоса Осоро, 2 кардиналів і 41 єпископа і щонайменше двох тисяч інших людей з різних країн Європи і світу (місія, яку здійснюють Кармен і Кіко, охоплює 135 країн на 5 континентах, і багато хто попросив про можливість взяти участь в цій урочистій інавгурації), відбулася офіційна подія Мадридської дієцезії.
Вона проходила в чотири моменти: спочатку привітання і кілька вступних слів Кіко Аргуельо, молитва і читання Євангелія (Мк 9,2-8), уривок про Преображення Господнє – сторінка Євангелія, яку дуже любила Кармен; потім відкриття Процесу, читання “Supplex libellus”, тобто прохання постулятора у Дієцезії від імені міжнародної екіпи Дороги розпочати цей процес. читання “Nihil obstat” Дикастерії Святого Престолу в справах святих, щоб розпочати процес. За цим слідувало прикликання Святого Духа, щоб супроводжував усю цю справу, а також присяга Архиєпископа Мадриду, який прийняв прохання і призначив дієцезіальний трибунал, щоб керував усім цим процесом. Один за одним присягу склали єпископський делегат, промоутер справедливості, нотар (і його заступник), постулатор Справи: цей момент завершився зачитуванням “Актів засідання” канцлером-секретарем і промовою кардинала Осоро.
У третьому моменті дійства Симфонічний оркестр Неокатехуменальної Дороги представив два твори, дві симфонічні поеми, написані Кіко: “Акеда” та “Доньки Єрусалиму”. Перший момент “Акеда” представляє жертву, яку Авраам був покликаний принести на горі Морія, свого сина Ісаака, і він добровільно пропонує йому свою шию, щоб не стала недійсною жертва Авраама: так з’являється віра на землі. Другий уривок “Дочки Єрусалиму” – це момент зустрічі Ісуса, несучого хрест, з жінками, які плачуть за ним. Господь каже їм: “Дочки Єрусалиму, не плачте за мною, але плачте за себе і за дітей ваших… бо якщо таке стається з деревом зеленим, то що буде з деревом сухим? ” (Лк 23, 28.31). Ці два вірші сповнені драматизму та музичної напруги.
Церемонія завершилася кількома заключними словами та привітанням Архиєпископа Мадрида.
Привітання Кіко
Нам здається важливим запропонувати тут текст привітання Кіко до присутніх на початку зустрічі: після привітання присутніх кардиналів і єпископів, академічної адміністрації, настоятельок Згромадження Сестер Місіонерок Христа Ісуса, до якого Кармен належала близько восьми років, і всіх присутніх (мандрівних катехистів, ректорів семінарій Redemptoris Mater і братів та сестер спільнот, заснованих Кіко і Кармен понад 50 років тому), Кіко зачитав лист, надісланий з цієї нагоди кардиналом Фарреллом, префектом Дикастерії мирян, сім’ї та захисту життя, і прокоментував це відкриття Процесу беатифікації Кармен такими словами:
Я особисто дуже радий, що настав цей день, коли Церква розпочинає дієцезіальний етап Процесу беатифікації та канонізації Кармен Ернандес. Я дякую кардиналу Карлосу Осоро, архиєпископу Мадрида, за те, що він розпочав розслідування життя, чеснот і репутації святості Кармен.
Господь об’єднав нас з Кармен на 52 роки в чудовій місії євангелізації, яка розпочалася в дієцезії Мадрида, як плід Собору.
Я вважаю провидінням, що відкриття Процесу збігається саме з роком, коли відзначається 60-річчя відкриття Другого Ватиканського Собору; тому що Кармен віддала своє життя, щоб принести Собор в парафії через християнське втаємничення в служінні єпископів, яке називається Неокатехуменальною Дорогою.
Це дивовижно, бачити цю історію з усіма ділами і людьми; роботу, яка не була зроблена за письмовим столом, а була здійснена дією Святого Духа. Те, що на письмі розроблялося на Другому Ватиканському Соборі, ми бачили реалізованим серед бідних в нетрях Паломерас через дію Святого Духа. Там ми бачили, як Господь з’являвся, творячи прощення, любов, сопричастя, християнську спільноту! Ми з Кармен були свідками Божої присутності в євангелізації, свідками Божого діяння в Церкві Другого Ватиканського Собору. У нас не було жодних заздалегідь продуманих планів чи ідей. Понад 50 років ми мали змогу свідчити, що Бог живий у своїй Церкві.
Кармен, йдучи слідами святого Франциска Ксаверія (свято якого ми святкували вчора), ніколи не думала залишатися в Іспанії, оскільки це було б схоже на провал її місіонерського ідеалу. Але Бог хотів, щоб ми зустрілися в Мадриді, в бараках Паломерас Альтас. Ми зустрілися в 1964 році, коли вона повернулася зі свого історичного паломництва у Святій Землі. Я пішов жити до халупи з бідняками Паломераса.
Там Кармен познайомилася зі спільнотою братів, які зустрічалися в моєму бараку, і була дуже вражена їхнім відгуком на Слово Боже. Вона вирішила залишитися з нами, і ми побудували їй хижу.
Кармен побачила присутність Ісуса Христа, який приходить, щоб спасти грішників, здійснити пасхальне таїнство і створити єдність між бідними: Ісус Христос віддав себе як безкоштовну любов для кожної людини.
Все це, що Бог дозволив, його присутність у Паломерас, було схоже на підготовлену землю, яку Бог приготував для того, щоб посіяти її в Церкві. Те, що Бог дав нам пережити посеред бідного світу, Святий Дух приготував для своєї Церкви.
Саме провіденційна присутність архієпископа Мадрида в бараках було тим, що визначило остаточну співпрацю Кармен зі мною. Якби не о. Казіміро Морсільо, ми б не поїхали до парафій. Він також був тим, хто відкрив нам двері в Італії. Кармен побачила в архиєпископі присутність Церкви і повністю змінила своє ставлення до мене. У присутності Морсільо вона побачила, як збувається обітниця, яку Бог дав їй в Ізраїлі.
Коли Кармен жила в Ізраїлі, вона часто замислювалася про свою місію в Церкві і думала, що повинна заснувати місіонерське згромадження. В Ейн-Керем вона мала абсолютну впевненість, немов видіння, що Бог хоче, щоб вона зробила щось для вселенської Церкви, і що мова не йшла про заснування згромадження.
Я розповідаю вам це, щоб ви могли побачити співпрацю між мною і Кармен як велику Господню тайну.
Мені було дуже важко прийняти Кармен, поки Господь не сказав мені внутрішньо, що Кармен – це велика благодать, що поруч зі мною є хтось, хто буде постійно говорити мені правду, що Бог привів її з місією. Тому я прийняв Кармен з вірою як людину, послану Господом. Я страждав до тих пір, поки не зрозумів, що вона прийшла від Бога, і з того дня вона стала для мене благодаттю.
Кармен була чудовою! Надзвичайна жінка, яка зробила багато добра не тільки для братів Неокатехуменальної Дороги, але й для всієї Церкви.
Кармен, яка чудова жінка! З майстерним генієм свободи і любові до Церкви. Вона ніколи не лестила мені, завжди говорила правду. Вона вміла стояти за моєю спиною, завжди була поруч, щоб допомогти мені. Вона ніколи не шукала уваги, ніколи не прагнула бути в центрі уваги. Вона чітко усвідомлював, що місія, яку їй дав Бог, полягає в тому, щоб підтримувати, захищати і виправляти мене, на благо Неокатехуменальної Дороги.
З любові до Церкви і до братів вона була зі мною протягом 52 років. Хоча часом їй було важко, але Кармен дбала лише про виконання Божої волі, яка, як вона бачила, полягала в тому, щоб бути зі мною в цьому християнському втаємниченні – Неокатехуменальній Дорозі.
Виняткова жінка, справді, з величезною щедрістю, вона зрікалася себе, щоб показувати мене, незважаючи на корекції, але вона завжди стояла позад мене, підтримуючи мене.
Вона була прикладом свободи, щирості, вільно розмовляла з усіма, говорила правду братам у спільнотах. А коли хтось із братів відходив, вона кликала його і з любов’ю шукала його, як загублену вівцю.
Вона була надзвичайною жінкою, справжнім пророком, справжньою місіонеркою, яка проживала віру в героїчний спосіб. Виняткова жінка! Дуже важлива для Церкви, завжди в молитві, в любові до Христа, Святого Письма і Пасхи, з безумовною любов’ю до Папи і Церкви.
Разом ми є ініціаторами харизми, надхненної Господом, щоб допомагати своїй Церкві. Слова Папи Франциска з нагоди 50-річчя Неокатехуменальної Дороги у 2018 році, – які він сказав на Тор Вергата: “Ви є даром Святого Духа для Церкви”, – підтверджують заповітне бажання Кармен: щоб було видно, що на Дорозі діє Бог, що це є діянням Святого Духа в Церкві, ініціаторами якого він нас сам покликав бути.
Під час останньої в цьому році аудієнції з Міжнародною екіпою Дороги Папа Франциск висловив свою радість з приводу відкриття цього процесу.
Я хочу, щоб Церква в цьому процесі канонізації, який розпочинається, дослідила її життя, яке часто було життям розп’ятим, мовчазним і страждальним, немов “у темній ночі”. Я також бажаю, щоб її чесноти, багато з яких були приховані, багато з яких були героїчними, вийшли на світло. Нехай Церква їх розгляне.
Я дякую Богові за те, що я знав її і міг працювати з нею у “важких трудах Євангелія”, як каже святий Павло.
Кармен! Яка велика жінка, з винятковою вірою! Яку велику любов вона мала до Христа і Його Церкви!
Дякую.
Зараз послухаймо Євангеліє.
Цього вечора ми хотіли б прочитати фрагмент Євангелія, який глибоко торкнувся Кармен: Преображення, яке є дивовижною і вражаючою долею людської історії, і яке вже здійснилося Дівою Марією, яка є образом не тільки Церкви, але й усього людства.
Преображення приведе цю людину, яку прийняв Ісус Христос, до повного обоження. Це є піднесенням до небесної слави, до Вознесіння. І це можна пережити тут, тому що ми, християни, преображаємося день за днем через хрещення; навіть якщо це тіло розпадається, ми преображаємося перед обличчям Ісуса Христа. Це – християнська віра, що дає світло на історію, на майбутнє людства: Преображення.
Проголошення Євангелія: Мк 9,2-8.
Святість Кармен сьогодні
Говорити про “святість” у сучасному світі, навіть у самій Церкві, може здатися недоречним, особистим, таким, що не має нічого спільного з реальними проблемами… Але чи справді це так?
Святість, перш ніж стати чимось, що стосується нас, є пристрасним закликом Бога: “Святими ви мусите бути, бо я – святий, Господь, Бог ваш” (Левіт 19,2), “…як Святий, що покликав вас, так і ви будьте святі….. Бо написано: “Будьте святі, бо Я святий”” (1 Петра 1,16). Говорити про святість для тих, хто вірить, – це робити присутнім Святого, Бога, це робити присутнім його дію, його славу, яка шукає і хоче життя людини: “Слава Божа – це людина, яка живе”, – проголошує святий Іриней”.[1]
І говорити про святість Кармен – це, перш за все, явити дію Бога в ній, говорити про те, що означала і характеризувала її історія, її життя: вражаюче відкрити її “Щоденники” і простежити за її думками, її стражданнями, її молитвою, її духом:
Того дня 1979 року, коли Папа святий Іван Павло ІІ беатифікував двох святих, вона записав у своєму щоденнику:
Бідна і ні з чим, приходить до мене інтимне бажання твоєї неповторної присутності. Святість, Господи, приховані бажання святості, жертовності, щоб наповнити день твоєю присутністю. Молитва. Господи, ти прийди, щоб наповнити змістом добро, речі…” (“Щоденники 1979-1981”, п. 77, 29 квітня 1979 р.).
Ісусе, наріжний камінь, непорушне життя, збудоване на Хресті. Прийди, Ісусе, осяй своїм обличчям моє життя. Допоможи мені опертися на Тебе в моєму існуванні. Мій Ісусе, приведи мене до молитви, до Твоєї святості, мого притулку, мого життя. Прийди, Духу Найсвятіший, змилосердься над моїм убозтвом” (“Щоденники 1979-1981”, п. 85, 8 травня 1979 р.).
Святість для Кармен – це, перш за все, сповідування віри в Ісуса, якого вона любить: “Найсолодший, святий, великий” (“Щоденники 1979-1981”, п. 780, 15 грудня 1981 р.); в його вірність: “…я довіряю твоїй ЛЮБОВІ, Ти вірний і СВЯТИЙ, благословенний Ти, Ісусе, твоя ніжність доходить до мене, і я буду жити” [2]; 366. “Не дай, щоб мої стопи захитались. Захисти мене. Ти, Вірний, Святий, мій Ісусе (“Щоденники 1979-1981”, п. 366, 4 вересня 1980 р.); в тому, що дозволяє розп’ясти себе за любов: “Ти Святий, нескінченний, найсолодший. І Ти був розп’ятий з любові до мене” (“Щоденники 1979-1981 “, п. 231, 1 квітня 1980 р.). Кармен шукає з пристрастю: “Мій Ісусе, єдиний Святий, Єдиний, де Ти?” (“Щоденники 1979-1981”, п. 267, 15 травня 1980 р.); вона справді відчуває Його як свого визволителя: “Ти, визволителю, святий, чудовий, світло, життя, воскресіння мертвих, справедливий і розп’ятий” (“Щоденники 1979-1981”, п. 187, 16 лютого 1980 р.); він – той, в ім’я котрого вона бореться в усякій битві: “В ім’я Твоєму, Ісусе, Ісусе, зустрічаюся з усякою боротьбою. Ти є. Твоє святе ім’я. Прийди, Ісусе” (“Щоденники 1979-1981”, п. 299, 23 червня 1980 р.).
Саме цю святість відкриває сьогодні Процес в Мадридській дієцезії в особі її архиєпископа, кардинала Карлоса Осоро, з призначенням дієцезіального трибуналу, який буде відповідати за нього, повинен буде задокументувати свідченнями і документами, які потім, коли все буде готово, будуть відправлені до Риму для офіційного оголошення.
Декілька фактів про Неокатехуменальну Дорогу (30/11/2022)
Спільноти: 21 066
Дієцезії: 1.366
Парафії: 6.293
Країни: 135
Семінарії Redemptoris Mater: 121
Семінаристи із SRM: 1.900
Пресвітери після формації в SRM: 2.950
Сім’ї на місії: понад 2 000, з приблизно 6 500 дітьми.
1 000 сімей, що євангелізують у 212 Missio ad Gentes у 62 країнах, разом зі священиком та кількома сестрами.
800 сімей перебувають у різних країнах, щоб зміцнювати місцеві спільноти, підтримуючи їх на шляху віри.
Понад 300 – це сім’ї, які разом з пресвітером і одним молодим, творять євангелізаційну екіпу, відповідальну за цілу країну чи регіон.
[1] Святий Іриней, Проти єресей , IV, 20,7.
[2] Документи Кармен Ернандес (Documentos Carmen Hernández , Vol. 32, anotación de 21/10/1970.)