Барбастро і його мученики
Під час громадянської війни в Іспанії Католицька Церква зазнала великих переслідувань, 10 000 людей було вбито за віру. Барбастро, незважаючи на свій невеликий розмір, була дієцезією з найбільшою кількістю мучеників в Іспанії, 88% духовенства.
«Іспанія дала Курсільйо (cursillos de Cristiandad), Opus Dei, Неокатехуменальну Дорогу і все, що хочете. А знаєте чому? Тому що вона пережила громадянську війну в Іспанії, в якій понад 6 000 священиків були вбиті, закатовані, замучені: не було жодного випадку відступництва. Коріння Неокатехуменальної Дороги омивається кров’ю багатьох мучеників Іспанії.»
Кіко Аргуельо
Кармен Ернандес
«Дитинство Кармен пройшло під знаком подій Громадянської війни в Іспанії (1936-1939), що точилася між Туделою та Ольвегою. Це був справді важкий і драматичний час для всієї Іспанії. Це був час великого голоду і, на більшій частині країни, кривавих релігійних переслідувань католиків. На щастя для сім’ї Ернандес, провінція Сорія і сусідні області Наварра і Арагон незабаром опинилися в ар’єргарді так званої “національної зони”, де не було ніяких релігійних переслідувань; хоча на початку цього конфлікту дуже близько до цього регіону було жорстоке переслідування, головним чином в єпархії Барбастро, в Уеска (Арагон), де влітку 1936 року було вбито багато богопосвячених осіб, включаючи тамтешніх молодих семінаристів-кларетинців, їхніх форматорів і самого єпископа, який загинули мученицькою смертю від рук анархістських і комуністичних колон, що прийшли з Каталонії»
A. Кайуела, Кармен Ернандес: біографічні нотатки, Мадрид Biblioteca de Autores Cristianos, 2021 (c. 37-38)
Мученики-кларетинці і їх музей
Між 12 і 15 серпня 1936 року 51 місіонер-кларетинець був убитий за те, що не зрікся своєї віри. Вони померли, прощаючи тих, хто їх убивав. Тридцятеро з них були у віці від 21 до 23 років. Їх утримували під вартою, вони терпіли приниження, їм не давали їжі та води. Їх підтримувало щоденне причастя і молитва. Про цих богопосвячених осіб пам’ятає Музей Мучеників Кларетинців у Барбастро. Там можна вшанувати їхні мощі.
Можна побачити їхні особисті речі, листи, заповіт тощо, щоб відкрити для себе послання віри, надії та прощення, передане в їхніх записах.
Дорогою до місця, яке називають полем мучеництва, ніхто не міг змусити їх замовкнути. Вони йшли на смерть, співаючи гімн кларетинців: «За тебе, мій Царю, кров віддати».
Деякі з їхніх слів перед смертю: «Хай живе Христос Цар», «Мужайтеся, брати, ми страждаємо за Христа», «Ми прощаємо вам всією душею», «До небес».
Ще одним мучеником єпархії був блаженний Флорентіно Асенсіо Баррозу, єпископ Барбастро, заарештований, підданий тортурам і вбитий 9 серпня 1936 року. Його слова до вбивць: «Ви ведете мене до слави. Я прощаю вам. На небесах я буду молитися за вас».
Мученики монастиря Матері Божої з Ель-Пуейо
Неподалік Барбастро, на невеликому пагорбі, «Цариця Небесна» з’явилася хлопчикові-пастушку, і на цьому місці мала бути побудована каплиця. Війна докотилася і до монастиря Ель-Пуейо. Незважаючи на можливість втекти, 18 монахів-бенедиктинців вирішили залишитися. Всі вони були вбиті між 9 і 28 серпня 1936 року. У вантажівці, яка везла їх на смерть, вони кричали: «Хай живе Христос Цар», «Хай живе Богородиця Пілар».
Свідчення мучеників живе, приходьте і будьте свідками!
25 жовтня 1992 року святий Іван Павло ІІ зарахував до лику блаженних 51 місіонера клаританського ордену. Їхній спомин відзначається 13 серпня. У цей день Папа присвятив їм такі слова: «Всі отримані свідчення дозволяють нам стверджувати, що ці кларетинці померли за те, що були учнями Христа, за те, що не захотіли зректися своєї віри і своїх релігійних обітниць. Тому своєю пролитою кров’ю вони заохочують усіх нас жити і померти за Слово Боже, яке ми покликані проголошувати».
Щоб відвідати Барбастро, будь ласка, надішліть листа на електронну адресу:
Також вкажіть бажаний день і час та кількість паломників.