Промова Папи Франциска до представників Неокатехуменальної Дороги 1-II-2014

Франциск

Любі брати і сестри,

Я дякую Господу за радість вашої віри і за запал вашого християнського свідчення, подяка Богу! Вітаю вас усіх сердечно, починаючи з міжнародної екіпи, відповідальних за неокатехуменальну дорогу, разом зі священиками, семінаристами та катехістами. Щире вітання звертаю також до дітей, присутніх тут у великій кількості. Мої думки в особливий спосіб спрямовані до сімей, які будуть їхати в різні куточки світу, щоб проповідувати та свідчити Євангеліє. Церква вдячна вам за вашу щедрість! Я дякую вам за все, що ви робите в Церкві та в світі.

І від імені Церкви, нашої Мати – наша Свята Мати Церква, ієрархічна, як любив говорити святий Ігнатій Лойола, – від імені Церкви я хотів би сказати вам кілька простих настанов. Перша полягає в тому, щоб максимально дбати про побудову та збереження єдності в межах місцевих Церков, в яких Ви збираєтесь працювати. Дорога має свою харизму, свою динаміку, дар, який, як і всі дари Духа, має глибокий церковний вимір; це означає відчувати життя Церков, в які посилають вас відповідальні, цінуйте їхнє багатство, страждайте за слабкості, якщо це необхідно, і ходіть разом, як єдине стадо, під керівництвом Пасторів місцевих Церков. Єдність є важливою: іноді може бути краще відмовитись від життя в усіх деталях, яких вимагає ваша дорога, заради збереження єдністі між братами, які складають єдину церковну спільноту, в якій ви завжди повинні відчувати себе частиною.

Ще одна вказівка: куди б ви не пішли, вам буде добре пам’ятати, що Дух Божий завжди приходить перед нами. Це важливо: Господь завжди передує нам! Подумайте про Филипа, коли Господь посилає його тією дорогою, де він зустрічає урядовця, що сидить на його колісниці (див. Дії 8,27-28). 8, 27-28). Дух прийшов першим: він читав пророка Ісаю і не зрозумів, але серце його палало. Таким чином, коли Филип наближається до нього, він готується до катехизи та до Хрещення. Дух завжди передує нам; Бог завжди йде перед нами! Навіть у найвіддаленіших місцях, навіть у найрізноманітніших культурах, Бог розповсюджує насіння свого Слова всюди. Це породжує необхідність особливої уваги до культурного контексту, в якому ви збираєтеся діяти: це середовище, яке дуже сильно відрізняється від того, з якого ви родом. Багато хто з вас буде намагатися вивчити місцеву мову, часом важку, і це зусилля прийнятне. Більш важливим буде ваше зобов’язання “вивчати” культури, з якими ви будете стикатися, знаючи, як визнати потребу в Євангелії, яке є скрізь, але і те, що Дух Святий здійснив у житті та історії кожного народу.

І нарешті, я закликаю вас дбати про один одного з любов’ю, особливо про найслабших. Неокатехуменальна дорога, як ітенирарій відкриття власного Хрещення, – це вимоглива дорога, по якій брат або сестра можуть знайти несподівані труднощі. У цих випадках виявляйте терпіння та милосердя спільнотою, що є ознакою зрілості у вірі. Свобода кожного не повинна бути примусовою, а також слід поважати можливий вибір тих, хто вирішить шукати інші форми християнського життя, які допомагають їм зростати у відповідь на заклик Господа.

Дорогі родини, дорогі брати і сестри, я закликаю вас нести Євангеліє Ісуса Христа навіть у найбільш дехристиянізованих середовищах, особливо на екзистенційній периферії. Євангелізуйте з любов’ю, приносьте любов Бога до всіх. Скажіть тим, кого зустрічаєте на шляхах своєї місії, що Бог любить людину такою, якою вона є, навіть з обмеженнями, її помилками, навіть із гріхами. Тому він послав свого Сина, щоб він взяв наші гріхи на себе. Будьте посланцями та свідками безмежної доброти та невичерпної любові Отця.

Я довіряю вас нашій Матері, Марії, щоб вона завжди надихала і підтримувала ваше послання. У школі цієї ніжної Матері будьте завзяті та радісні місіонери. Не втрачайте радості, вперед!