«КОЛИ КАМІННЯ ЗНОВУ ГОВОРИТЬ»
![Неокатехуменальна Дорога Кіко Аргуельо на полях навколо церкви Успіння у Фуентес-де-Карбонеро (Сеговія, Іспанія)](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-kiko-arguello-campo-fuentes-carbonero-1024x653.jpg)
![Неокатехуменальна Дорога Церква Успіння у Фуентес-де-Карбонеро (Сеговія, Іспанія), 1965 рік](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-1965-1024x618.jpg)
12 жовтня (2022 р.), на свято Богородиці з Пілар – день, коли в Іспанії урочисто вшановують пам’ять про об’явлення в 40 році після Христа на мармуровому стовпі на березі річки Ебро Діви Марії апостолу Якову та його супутникам, щоб заохотити їх продовжувати євангелізацію, – у Фуентес-де-Карбонеро-ель-Майор, невеличкому селищі поблизу Сеговії, яке не заселене від 1960 року, відбулося святкування справді надзвичайного значення.
Євхаристію очолив єпископ Сеговії, Преосвященний єпископ Сесар Франко, у супроводі понад тридцяти пресвітерів та в присутності близько 500 осіб, які заповнили храм та прилеглу територію. Також були присутні президент провінційної ради Сеговії Мігель Анхель де-Вісенте, мер міста Карбонеро-ель-Майор Марія Анхелес Гарсія, інші представники влади та представники Неокатехуменальної Дороги північно-західної Іспанії та багато братів і сестер з різних неокатехуменальних спільнот цього регіону. Зворушливою була участь багатьох мешканців Карбонеро або дітей вихідців з родин Фуентес до того, як будинки цього маленького села були покинуті і перетворилися на руїни.
Місцевість, окрім маленької церкви, яку зараз повністю відреставровано завдяки зусиллям і роботі, виконаній Дорогою, оточена сільською місцевістю. Вдалині видніються зруйновані стіни деяких старих сільських будинків, невеликий фонтан біля підніжжя схилу та фермерський будинок по той бік рову.
Що такого особливого в цьому місці? Чому на покинутому людьми місці, яке, здавалося б, було залишене рукою Божою, відбудували церкву?
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-1965-02-1024x715.jpg)
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-kiko-arguello-1-1024x677.jpg)
Антоніо Рікельме, священик екіпи відповідальних за Дорогу на цій території, зачитав послання, надіслане Кіко Аргуельо, ініціатором разом з Кармен Ернандес Неокатехуменальної Дороги, яка не змогла бути присутньою на заході, але чия історія пов’язана з цим місцем, і яка є причиною відновлення цієї будівлі.
Даймо сказати Кіко:
Благословляю Бога, який дозволив відновити цю маленьку церкву, яка була такою важливою для мене. Я дякую єпископу за його присутність і всім тим, хто зробив можливим відновлення цього храму.
Неокатехуменальна Дорога – це християнська ініціація, офіційно затверджена Святим Престолом у 2008 році. Господь використав Кармен і мене для цього оновлення Церкви, народженої після ІІ Ватиканського Собору. Воно почалося в 1964 році серед мешканців нетрів Паломерас Альтас в Мадриді, коли бідні, з якими ми жили, попросили нас проголошувати їм Євангеліє Ісуса Христа. Великою радістю для всієї Дороги і для Церкви буде відкриття Процесу беатифікації Кармен Ернандес 4 грудня.
З Божої волі в 1965 році, бажаючи знайти місце для усамітнення і молитви, я знайшов занедбану церкву Фуентес-де-Карбонеро. Коли я йшов похмурим кастильським плато в похмурий день, промінь світла осяяв слюдяне каміння, яким багата ця місцевість, і раптом все осяялося, і я був дуже вражений: церква посеред цього степу була справжнім видовищем. Вона була відкрита і порожня, в ній все ще був вівтар і деякі образи, а сакристія з дерев’яним помостом слугувала мені місцем для ночівлі. Я прожив там п’ятнадцять днів, молячись, на самоті, маючи з цього великі плоди. Побачивши, що це чудове місце, я усамітнювався там і в інших випадках, жив на самоті, постив і молився, спав зі спальним мішком у сакристії.
Оскільки поруч була річка, я вирішив взяти братів з бараків з собою на кілька днів влітку, щоб вони теж мали канікули. Ми мали тиждень відпочинку, єдності і любові. Мене вразив той факт, що в той час, як всі будинки в селі були зруйновані, єдине, що залишилося стояти в цьому покинутому селі – це церква, і церква, повна бідних людей. Я сказав братам з бараків зібрати солому. Вони пішли в поле, і кожна сім’я застелила собі ліжко соломою і ковдрами. Це було захоплююче, наче зйомки фільму. Зовні всі будинки були в руїнах, а всередині церква була повна бідних людей.
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-carmen-hernandez-fuentes-carbonero-1024x702.jpg)
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-fuentes-carbonero-rio-1024x782.jpg)
В останній день ми провели месу, на яку прийшли всі люди, які жили в Карбонеро. Дехто каже, що коли вони почули звук дзвонів, то заплакали від розчулення, бо вже стільки років не чули їхнього дзвону. Ми відправили Службу Божу, і вони прийшли на неї разом з нами. Вони були зворушені; вони знову почули дзвони свого села. Церква була повна. Ми прикрасили її квітами і дуже добре підготували, вона була прекрасною.
З часом ця керигма, проголошена бідним, стала катехитичним синтезом, заснованим на тринозі «Слово Боже – Літургія – Спільнота» і спрямованим на те, щоб привести людей до братерської єдності і дорослої віри.
Цей новий ітинерарій християнського втаємничення зацікавив тодішнього Архиєпископа Мадрида, монсеньйора Казіміро Морсільо, який заохотив нас поширювати його в парафіях; таким чином він поширився в Мадриді та інших іспанських дієцезіях. У 1968 році Дорога розпочалася в Римі, і відтоді вона поширилася в дієцезіях по всьому світу.
Тут ми святкували Пасхальну вігілію з братами з бараків і з першої спільноти Мадриду. У нас не було світла, ми запалили собі стару свічку, яку знайшли. На світанку ми з’їли ягня, яке замовили в Карбонеро.
Сьогодні, через 57 років, дзвони Фуентес-де-Карбонеро знову дзвонять. Як ми можемо не благословити Господа, як ми можемо не подякувати Діві Марії, яка надихнула Неокатехуменальну Дорогу і яка на свято Богородиці дель-Пілар дарує нам її знову відкрити! Саме сьогодні ми згадуємо відкриття Америки в 1492 році. Діва дель-Пілар: покровителька Латинської Америки, зірка євангелізації нового континенту. Саме звідси перші ітинеранти Дороги вирушили євангелізувати Америку, яка сьогодні повна спільнот.
Моліться за мене.
![Неокатехуменальні Дорога брати з Дороги разом з Кіко проводять кілька днів у Фуентес-де-Карбонеро (Сеговія, Іспанія)](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-gitanos-fuente-carbonero-1024x710.jpg)
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-pozo-iglesia-asuncion-fuentes-carbonero-1-1024x710.jpg)
Після зачитування свідчення Кіко відбулося благословення відновленого храму та святкування Євхаристії. У своїй проповіді єпископ також хотів підкреслити, що відновлення цього місця є «чудом» Бога, який робить в нас великі справи, підкресливши символічне значення відбудови храму як знаку місії Церкви звіщати Христа: «Ця будівля, – сказав він, – ілюструє те, що хотів зробити Кіко Аргуельо і що Церква робить з моменту свого зародження, тобто євангелізувати, катехизувати, посилати у світ тих, хто має віру, щоб продовжувати унікальну і остаточну місію Христа». Далі він побажав Кіко продовжувати мати «відвагу, з якою він євангелізував стільки людей через Дорогу, Дорогу, яка приносить багато плодів для Церкви». Саме відбудова цього храму є «ще одним плодом Неокатехуменальної Дороги».
Сон – видіння
Свідчення Кіко і благословення церкви Фуентес після реконструкції змушують нас згадати з цього покинутого місця зародження деяких подій, важливих для історії Неокатехуменальної Дороги, які зародилися тут, у Фуентес: Пасхальна вігілія, пережита згідно з нововведенням ІІ Ватиканського Собору і форма місії за участі екіп ітинерантів.
В іншій історії/свідченні Кіко додав деякі деталі, які ми вважаємо важливим згадати як доповнення до сказаного вище. На своєму шляху віри Кіко мав інтуїцію, що Христос був присутній у стражданнях “останніх на землі”. Йдучи слідами святого Шарля де Фуко, в 1964 році він вирішив піти і жити серед найбідніших, в халупі в Паломерас Альтас, на околиці Мадрида, де він зустрів Кармен Ернандес, започаткувавши таким чином нову форму проповідування, яка незабаром призвела до формування християнської спільноти.
Кіко розповідає:
“У бараках була така собі Вісента (волонтерка, яка ходила допомагати людям у бараках), і одного разу я їй кажу: “Слухай, до твого приходу ми ніколи не бились, завжди були в єдності, а з твоїм приходом тут почався безлад…”. І вона розсердилася і вирішила піти. Вона була з Сеговії, і одного разу я вирішив піти і знайти її, щоб попросити пробачення. Я поїхав до її села, Карбонеро-ель-Майор, і оскільки у мене не було її адреси, я запитав про неї, і мені сказали, що вона на городі.
Я тихенько пішов через кастильське плато – пустеля; кастильське плато чудове, нагадує російський степ. День був похмурий, і раптом з’явився промінь світла, який впав на Фуентес. Виявляється, каміння цього села зі слюди, воно блищить; і раптом все осяялося, і я був дуже вражений. Церква посеред степу була справжнім видовищем…
У 1967 році ми відсвяткували Пасхальну Вігілію в церкві Фуентес з братами із Паломерас і братами першої мадридської парафії.
У 1969 році я попросив дона Франческо Куппіні – першого пресвітера, який супроводжував мене і Кармен – поїхати зі мною на Страсний тиждень. Ми прийшли туди, і у нас не було світла, але там була стара свічка, і ми запалили її. На світанку ми замовили ягня з сусіднього села, щоб з’їсти його на пасхальну вечерю. Ми святкували Пасхальну Вігілію без світла; головував Франческо Куппіні.
Перша конвівенція ітинерантів також відбулася у Фуентес, і звідти перші екіпи вирушили на євангелізацію в Америку”.
Кіко був дуже вражений “променем світла”, який освітив слюдяне каміння, що дало нове бачення всієї місцевості з покинутою церквою. Це бачення нагадує нам про іншу церкву, інше слово і іншу мрію із життя святого Франциска з Ассізі.
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-kiko-carmen-fuentes-carbonero-segovia-1-1024x687.jpg)
У житті святого Франциска з Ассізі є два факти, які є дуже цікавими і, скажімо так, дуже близькими нам. Розповідають, що, перебуваючи біля церкви Сан-Даміано, невеликої будівлі в руїнах неподалік від Ассізі, він пішов помолитися і під час молитви, коли його очі були зосереджені на Хресті Господньому, почув голос, який промовив до нього: “Франциску, йди і відбудуй мою церкву, яка, як бачиш, лежить в руїнах”. Святий Франциск негайно взявся до роботи, щоб відремонтувати церкву, але незабаром зрозумів, що Господній заклик йде набагато далі. У “Великій легенді”, житті святого Франциска, написаному святим Бонавентурою, розповідається сон Папи Інокентія ІІІ, чудово намальований Джотто в базиліці Ассізі, в якому він побачив базиліку святого Івана Латеранського, що ось-ось мала завалитися, і яку підтримав монах… Всі ми знаємо, яку роботу Бог здійснив у Церкві через францисканську реформу, і не лише в Церкві того часу, але й у наші дні.
Реконструкція церкви у Фуентес створює разючу паралель між ситуацією Церкви в XII столітті і сьогоднішньою ситуацією. Звичайно, без зайвої зарозумілості, ми знаємо, що це дві дуже різні історії і два дуже різні факти: там історія консолідована, тут вона все ще “видіння”, але досить трохи відкрити очі, щоб побачити, як Бог несе історію вперед: християнське втаємничення, розпочате Кіко і Кармен, в світлі Другого Ватиканського Собору і по його слідах, відкрите в 135 країнах на п’яти континентах, – це те, що дійсно може стати вирішальним для Церкви наших днів.
У центрі, в серці цієї Дороги є нове відкриття Пасхи, Пасхального чування, яке сам Папа Франциск, під час свого візиту “ad limina” до єпископів Санто-Домінго, визнав заслугою Неокатехуменальної Дороги. І це чування народилося тут, у Фуентес. Фактично, Кіко і Кармен наважилися святкувати Пасху 1967 року – протягом всієї ночі – з цією першою спільнотою, народженою серед бідних фавели, а пізніше – Пасхальний Трідуум 1969 року. Великдень також був фундаментальним у формуванні Неокатехуменальної дороги, щоб дати силу і імпульс у перші роки Дороги. Завдяки красі та благодаті Пасхального Тридення та Вігілії було започатковано передачу віри сім’ям, які формували спільноти.
Через кілька років, з 1 по 20 серпня 1969 року – після початку Дороги в Італії – Кіко і Кармен зібрали на конвівенцію тут, у Фуентес, перших братів і сестер, народжених в результаті цих євангелізацій. І саме тут була сформована перша екіпа місіонерів-ітинерантів, яка вирушила до Колумбії.
![Неокатехуменальна Дорога Дах церкви Успіння у Фуентес-де-Карбонеро - Сеговія - Іспанія](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-asuncion-03-1024x576.jpg)
![](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-kiko-arguello-muro-iglesia-asuncion-fuentes-carbonero-1024x685.jpg)
![Неокатехуменальна Дорога Кіко Аргуельо в церкві Успіння Фуентес-де-Карбонеро (Сеговія, Іспанія)](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-kiko-arguello-02-1024x768.jpg)
![Неокатехуменальна Дорога Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Фуентес-де-Карбонеро (Сеговія, Іспанія) під час реставрації, 2021 рік](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-en-reconstruccion-6-1024x576.jpg)
Відбудова цієї церкви у Фуентес, такої важливої для Кіко, як він згадував у своєму привітанні, – це все одно, що згадати ці майже 60 років історії Дороги: належить подякувати Богу за те, що з бараків і Фуентес розпочав життя Кіко і Кармен, а також перших ітинерантів, які вирушили в пригоду, завдяки якій цей “промінь світла” був перенесений на п’ять континентів і освітлений цими “слюдяними камінцями”, які стали знаками надії в сьогоднішньому світі для тисяч і тисяч людей.
Езекіеле Пасотті Сегундо Техадо
![Відновлення Неокатехуменальної Дороги в Іглесіа-де-ла-Асунсьйон у Фуентес-де-Карбонеро - Сеговія - Іспанія](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-celebracion-iglesia-fuentes-carbonero.jpg)
![Неокатехуменальна Дорога святкування Євхаристії з єпископом Сеговії, Преосвященним монс. Сезаром Франко у відреставрованому храмі Успіння Пресвятої Богородиці у Фуентес Карбонеро - Сеговія - Іспанія](https://neocatechumenaleiter.org/wp-content/uploads/2022/11/camino-neocatecumenal-iglesia-fuentes-carbonero-asuncion-02.jpg)