Кастельгандольфо 28 грудня 1986 року. Святкування Євхаристії Папи Івана Павла ІІ з монсеньйором Кордесом, Кіко Аргуельо, Кармен Ернандес та ітинерантами.

Вдячні Богові за його дорогоцінне служіння в Церкві

Сьогодні рано вранці (15 березня 2024 року) Господь покликав кардинала Пауля Йозефа Кордеса до нагороди вічного життя. Вся Церква, і Неокатехуменальна Дорога зокрема, особливо вдячна йому за працю, яку він здійснював протягом багатьох років свого життя, супроводжуючи своїми мудрими порадами народження і зростання – з поступовим впровадженням в Церкву – багатьох церковних об’єднань і реалій, які розквітли після Собору, виконуючи своє служіння на посаді віце-президента Папської Ради у справах мирян (1980-1995).

Вже в 1986 році (21 жовтня, листом Державного Секретаря кардинала Казаролі), з волі Папи Івана Павла II, який бажав сприяти кращому введенню неокатехуменальних спільнот в Церкву і необхідному визначенню їх юридично-церковної ідентичності, йому було доручено здійснити цю роботу. У 1990 році святий Іван Павло ІІ написав йому листа «Ogniqualvolta», як відповідальному ad personam за апостольство неокатехуменальних спільнот, в якому Дорога була визнана «ітинерарієм католицької формації, актуальним для суспільства і для сучасності», і в якому Папа побажав, щоб ця праця для нової євангелізації була оцінена і підтримана душпастирями.

Монсеньйор Кордес завжди з особливою увагою і любов’ю ставився до ініціаторів Дороги, Кіко Аргуельо і Кармен Ернандес, підтримував і заохочував їх на шляху зростання, в кожен момент її історії, допомагаючи і супроводжуючи на різних етапах, які привели до того, що Неокатехуменальна Дорога була затверджена «як дієцезіальна форма християнського втаємничення і постійного виховання у вірі» (Статут, ст. 1,2) і визнаний Конгрегацією доктрини віри як «Катехитичний директорій».

За всі ці довгі роки історії, на всьому цьому шляху кардинал Кордес завжди був не тільки близьким, але й другом і надійною підтримкою для Ініціаторів і для всіх Неокатехуменальних Спільнот, які так багато зобов’язані його роботі, а також для багатьох душпастирів, яких він заохочував допомагати і зміцнювати цю роботу для блага Церкви.

Зокрема, згадуємо публікацію його книги: «Активна участь в Євхаристії. Здійснення Євхаристії в малих спільнотах» на захист Євхаристії, що відправляється в малих спільнотах, яку так відстоювали Кіко і Кармен.

Ми раді нагадати, що сам Папа Бенедикт XVI написав йому у листі з нагоди його 75-річчя:

«З відвагою і творчістю на початку твоєї римської діяльності ти відкрив нові шляхи для того, щоб привести молодь до Христа… Ти також спричинився до зародження і зростання Світових Днів Молоді. Особливо характерною рисою твого пастирського пориву була і залишається твоя відданість “рухам”: Харизматичний рух, “Сопричастя і Визволення” та Неокатехуменальна Дорога мають багато причин бути тобі вдячними. Хоча організатори і планувальники Церкви спочатку мали багато застережень щодо рухів, ти відразу відчув життя, яке там зароджувалося: силу Святого Духа, яка відкриває нові горизонти і в непередбачуваний спосіб зберігає Церкву вічно молодою. Ти розпізнав п’ятидесятницький характер цих рухів і палко взявся за те, щоб вони були прийняті пастирями Церкви.»

Присвятимо цю світлу пам’ять про кардинала Кордеса молитвам усіх наших братів і сестер, щоб вони просили Господа прийняти у своє Царство цього «доброго і вірного слугу» (Мт. 25,21).

Кіко Аргуельо, о. Маріо Пецці та Марія Асенсьон Ромеро
Share: