Кардинал Кобо Кано очолює Святу Месу з нагоди 60-річчя Неокатехуменальної дороги та Урочисте закриття дієцезіального етапу процесу беатифікації слугині Божої Кармен Ернандес.
У суботу, 30 травня, о 20:00, кардинал Хосе Кобо Кано, архієпископ Мадрида, очолить євхаристійне богослужіння в кафедральному соборі Богородиці Альмудени з нагоди 60-річчя від дня народження Неокатехуменальної дороги. Співслужитимуть кілька єпископів та понад 100 пресвітерів. Це момент радості, який охоплює всю дійсність Неокатехуменальної дороги, ітинерарію християнського посвячення, що переживається в малих спільнотах і сьогодні присутній у понад 6 250 парафіях та близько 1 400 дієцезіях по всьому світу, який народився в одному з найбідніших районів іспанської столиці.
Згодом, у вівторок, 2 червня, о 20:00, у семінарії «Redemptoris Mater» у Мадриді відбудеться Урочисте закриття дієцезіального етапу процесу беатифікації та канонізації слугині Божої Кармен Ернандес Баррери, який розпочався в іспанській столиці 4 грудня 2022 року. Його очолить архієпископ Мадрида, кардинал Хосе Кобо Кано. В цій події візьмуть участь постулатор цього дієцезіального етапу Карлос Метола та сам Кіко Аргуельо, який, разом із Кармен Ернандес, є ініціатором Неокатехуменальної дороги і понад 50 років співпрацював із нею у справі євангелізації. Після завершення дієцезіального етапу документи будуть передані до Дикастерії в справах святих, і процес продовжиться в «римській фазі».
Кармен відійшла у вічність у віці 85 років 19 липня 2016 року в Мадриді після тривалої хвороби та життя, беззастережно присвяченого служінню Євангелію, як вона й прагнула з самого дитинства. Урочистість 2 червня відбудеться майже через десять років після її смерті, саме в тому місці, де вона похована. На сьогоднішній день понад 118 000 людей відвідали її гробницю, і крім того постійно надходять свідчення про благодаті, отримані за її заступництвом. Внесок Кармен Ернандес завдяки її дослідженням стосовно оновлення Другого Ватиканського Собору був фундаментальним для Неокатехуменальної дороги. Цей внесок проявився в багатьох аспектах, таких як формування малої християнської спільноти, літургії, святкуванні Пасхи, відносинах зі Словом Божим (включаючи Старий Завіт), а також патристичних та юдейських джерелах.
Досвід Неокатехуменальної дороги зробив свої перші конкретні кроки в нетрях Паломерас-Альтас у Мадриді, де Кіко і Кармен познайомилися в середині 60-х років.
Справді, у листопаді 1964 року, коли Кіко був молодим художником, він залишив свою кар’єру і, бачачи в стражданнях невинних таємницю розп’ятого Христа, йдучи слідами святого Шарля де Фуко, тобто жити прихованим життям Ісуса в Назареті, вирішив оселитися серед найбідніших, у бараці на околиці Мадрида. Навколо нього, поки він молився, грав на гітарі та читав Біблію, поступово збиралися роми, кінкіс та маргіналізовані верстви населення, які почули проголошення керигми.
Коли в серпні 1965 року Цивільна гвардія прибула туди, щоб знести бараки, Кіко вдалося зателефонувати архієпископу Мадрида, монсеньйору Казіміро Морсільйо, який негайно з’явився і зупинив процес знесення. Архієпископ був глибоко зворушений, бачачи, як молиться ця маленька «спільнота» таких бідних людей. Ця любов і увага, яку Кармен побачила у монсеньйора Морсільйо, переконали її співпрацювати з Кіко, оскільки вона відчула, що ця спільнота, яка спонтанно сформувалася серед бідних, була справою від Бога. Саме архієпископ заохотив їх розпочати цю християнську ініціацію в парафіях Мадрида і таким чином у 1966 році в центрі Мадрида розпочалися катехези. Але саме досвід у бараках став тією «колискою», де зародилася ця дорога наново відкритого Хрещення, заснована на тринозі «Слово, Літургія і Спільнота» та втілена саме в малій спільноті, де досвідчується любов до ближнього.
Саме так, у середині 1960-х років, без жодних заздалегідь визначених схем та в середовищі маргіналізації, народилася ця християнська ініціація для дорослих, яка сьогодні поширена у 138 країнах на п’яти континентах і налічує понад 20 350 спільнот. Протягом цих шістдесяти років сотні сімей разом зі своїми дітьми віддали своє життя заради євангелізації, залишивши свій комфорт і безпеку та зробили все, щоб проголошення Євангелія дійшло до самих країв землі. Зараз близько 2000 сімей продовжують цю працю, допомагаючи єпископам та настоятелям як мандрівні катехити чи місіонери у найбідніших місцях, або ж будучи посланими ad gentes у найбільш дехристиянізовані райони. Серед плодів цієї церковної реальності є також 116 дієцезіальних місійних семінарій Redemptoris Mater, із яких вийшло понад 3 400 священників, а також сотні монахині закритих орденів та багато неодружених місіонерів і місіонерок. Статут Неокатехуменальної дороги був остаточно затверджений Святим Престолом у 2008 році, а Катехитичний довідник — у 2010 році.
