Історія

ЩО ТАКЕ НЕОКАТЕХУМЕНАЛЬНА ДОРОГА?

---

ТЕОЛОГІЧНО-КАТЕХИТИЧНИЙ СИНТЕЗ СЕРЕД НАЙБІДНІШИХ

Неокатехуменальна Дорога народилася в 1964 році в нетрях Паломерас Альтас, в Мадриді (Іспанія). Середовище цих бараків складалося з найбільш знедолених членів суспільства: цигани і “кінки”, здебільшого неписьменні, бродяги, злодії, повії, малолітні злочинці, емігранти і т.д.. Саме в цьому середовищі проросло насіння Неокатехуменальної Дороги. Серед бідних і маргіналізованих, які, отримавши звістку про мертвого і воскреслого Христа, побачили, як Святий Дух породив процес християнського втаємничення на зразок катехуменату ранньої Церкви.

На початку 1960-х років, Франциско Хосе Гомес Аргуельо (Kiko), іспанський художник, лауреат Національної премії живопису в 1959 році, після екзистенціальної кризи, побачив у стражданнях невинних таємницю розп’ятого Христа, присутнього в “останніх” цієї землі. Цей досвід змусив його відмовитися від усього і, наслідуючи Шарля де Фуко, піти жити серед цих бідних людей в Паломерас-Альтас.

У цій ситуації він отримує натхнення від Діви Марії: “Треба робити християнські спільноти, подібні до Святого сімейства з Назарету, котрі житимуть у смиренні, простоті та прославленні. Інший – Христос”.

Кармен Ернандес, також іспанка, за освітою хімік, навчалася в Інституті Сестер Місіонерок Христа Ісуса. Вона закінчила богословський факультет у домініканців Валенсії і відкрила для себе оновлення Другого Ватиканського Собору через літургіста монсеньйора Педро Фарнеса Шерера.

Після двох років перебування в Ізраїлі, в контакті з живими традиціями єврейського народу і місцями Святої Землі, вона повернулася до Мадриду з надією сформувати місіонерську групу для євангелізації шахтарів Оруро (Болівія), завдяки тодішньому архієпископу Ла-Пасу, Монсеньору Хорхе Манріке Уртадо. Через свою сестру вона знайомиться з Кіко Аргуельо в бараках в Паломерас, вона будує барак, притулений до стіни заводу і починає співпрацювати з ним.

---

ПЕРША СПІЛЬНОТА В БАРАКАХ ПАЛОМЕРАС В МАДРИДІ

Творчий характер Кіко, його екзистенціальний досвід, підготовка як катехиста в русі Курсільйос, і євангелізаційний порив Кармен, її богословська освіта, знання Пасхальної тайни і оновлення Другого Ватиканського Собору, в поєднанні з середовищем найбідніших цієї землі, стали лабораторією, де реалізувався керигматично богословсько-катехитичний синтез, який є основою процесу євангелізації дорослих, в чому й полягає Неокатехуменальна дорога.

Так народилася перша спільнота, заснована на тринозі: Слово Боже-Літургія-Спільнота, що веде до братерської єдності і до зрілої віри.

Цей новий катехитичний досвід, народжений у процесі оновлення Другого Ватиканського Собору, був прийнятий тодішнім архієпископом Мадриду, Монсеньйором Казиміро Морсільйо, який закликав ініціаторів Дороги поширювати її в парафіях, які її проситимуть. Досвід поступово поширився в дієцезії Мадриду, в Заморі та в інших іспанських дієцезіях.

---

ДОРОГА ПРИБУВАЄ В РИМ

Після утворення першої спільноти бідних людей, Кіко та Кармен були запрошені до деяких настоятелів Мадрида, щоб принести цей досвід у їхні парафії, наприклад, у Заморі, навіть у середовищах різних типів, вони приїхали в Рим з допомогою Мон. Діно Торреджіані, засновника Інституту Слуг Церкви (громада священиків, присвячених пастирському піклуванню про маргіналізованих, циганів та мігрантів), який зараз в процесі беатифікації.

Торреджіані познайомився з Кіко та Кармен в Авілі, слухаючи катехези в парафії Сантьяго в 66-67 роках. Він зміг побачити в досвіді Кіко і Кармен відповідь на необхідність євангелізації найвіддаленіших, і запросив їх до Риму, куди вони прибули у супроводі священика із Севільї.

Перш, ніж вирушити у подорож, вони зустрілися з тодішнім архієпископом Мадриду, Монс. Казіміро Морсільо, який підтримував Кіко та Кармен у бараках та заохочував поширенню Дороги в столиці. Морсільо дав їм рекомендаційний лист для вікарія Папи Римського, кардинала Анджело Дель Аква та інший для кардинала Флоренції Ерменегільдо Флоріта.

Кіко та Кармен прибули до Риму в липні 1968 року. Незабаром після приїзду, Торреджіані відвіз їх до Матері Божої Помпейської (Неаполь), щоб присвятити свою місію Марійній побожності, так відомої в країні

О. Діно разом з ними навідався до деяких настоятелів, яким вони пояснили, що таке Дорога і як вона розпочалась серед найбідніших в Мадриді. Однак, на жаль, оновлення Собору все ще не було повністю зрозумілим, і тому вони не прийняли їх. Саме тоді Кіко відчув заклик Бога, щоб знову жити серед бідних в Боргетто Латіно в Римі, чекаючи, коли Господь проявить свою волю до нього.

Коли Кіко вже переїхав в цей занедбаний район Риму, деякі молоді люди були вражені його досвідом та запросили його на конгрес базових спільнот у місті Немі (за межами Риму).

Там, у класі, повному молодих людей – більшість розділяла ідеологію лівих, – його попросили дати свій досвід. Пізніше деякі з них запросили Кіко на молодіжну службу з гітарами в підвалі римської парафії Канадських Мучеників. Там, його запитали про його думку, і Кіко сказав їм: “Церква не оновлюється гітарами, а проголошує Керигму та Пасхальну Тайну”.

Незабаром після цього Кіко привів цих молодих людей на реколекції, після чого з’явилася можливість розпочати катехези Дороги у їхній парафії.

Таким чином, 2 листопада 1968 року народилася перша Неокатехуменальна Спільнота в парафії Канадських Мучеників, що складалася з 70 чоловік.

Дорога почала поширюватися і на інші парафії та до екіпи Кіко і Кармен приєднався о. Маріо Пецці.

---

ДОРОГА – ПЛІД ДРУГОГО ВАТИКАНСЬКОГО СОБОРУ

У 1974 році Папа Павло VI на аудієнції з першими неокатехуменальними спільнотами визнає Дорогу плодом Другого Ватиканського Собору: “Ось плоди Собору! Ви робите після хрещення те, що первісна Церква робила перед: перед або після – це річ другорядна. Справа в тому, що ви прагнете до автентичності, повноти, узгодженості, щирості християнського життя. І це дуже велика заслуга, яка надзвичайно заспокоює нас (…) Скільки радощів і надії ви даєте нам своєю присутністю і своєю діяльністю!”.

Наступні понтифіки сприяли Дорозі і визнавали її як плід і натхнення від Святого Духа на допомогу Церкви. Павло VI, а також Йоан Павло I, який як Патріарх Венеції, прийняв Кіко і Кармен, щоб розпочати дорогу в дієцезії.

Св. Йоан Павло ІІ сприяв, зміцнював і допомагав розвитку цього християнського втаємничення дорослих, заохочуючи нові місіонерські дійсності, такі як сім’ї в місії і створення дієцезіально місійних семінарій Редемпторіс Матер.

У 1990 році Йоан Павло ІІ написав у своєму посланні Ogniqualvolta: “Я визнаю неокатехуменальну дорогу, як ітинерарій католицької формації, дієвим для сьогоднішнього суспільства і часів”, і “Я сподіваюся, що брати в єпископаті оцінять і допоможуть – разом із своїми пресвітерами – цьому ділу нової євангелізації”.

---

ПЕРШІ МІСІОНЕРСЬКІ ПЛОДИ ЗІ СВЯТИМ ЙОАНОМ ПАВЛОМ II

Почавши поширювати Неокатехуменальну дорогу як ітинерарій католицької формації і дозрівання у вірі, з’являються перші плоди і харизми євангелізації цієї церковної дійсності. У 1986 році святий Йоан Павло ІІ з радістю приймає і сприяє народженню першої семінарії Редемпторіс Матер в Римі.

З ювілею Молоді 1984 року та першого Всесвітнього дня молоді (ВДМ), скликаного святим Йоаном Павлом II у 1986 році, тисячі молодих людей з Неокатехуменальної дороги супроводжували Святішого Отця в ці дні. Відтоді, у кожному ВДМ, відповідальні за Дорогу проводять зустріч покликань у наступні дні, коли сотні хлопців висловлюють свою готовність до священства і дівчата на богопосвячене життя.

У 1988 році в італійському місті Порто-Сан-Джорджо святий Йоан Павло II відправив перші 100 сімей на євангелізацію до різних частин світу.

Він також був рушійною силою формування Статуту Неокатехуменальної Дороги від 1997 року.

---

ЗАТВЕРДЖЕННЯ СТАТУТУ БЕНЕДИКТОМ XVI

Бенедикт XVI також супроводжував, підтримував і заохочував місіонерське поширення Дороги. У 2008 році, під час свого понтифікату, Статут був остаточно затверджений Папською Радою для Мирян. Зі свого боку, Конгрегація доктрини віри дала своє доктринальне схвалення Катехитичного Директорія в 2010 році.

---

НОВИЙ ІМПУЛЬС ВІД ПАПИ ФРАНЦИСКА

“Я дякую Господу за радість вашої віри і за запал вашого християнського свідчення, слава Богу! (…) Дякую вам за все, що ви робите в Церкві і в світі”, – сказав Папа Франциск 2014 року на першій аудієнції з ініціаторами та учасниками Дороги.

Нинішній папа декілька разів посилав ролини на місії, пресвітерів і нові міссії Ад Гентес до дехристиянізованих районів світу.

6 березня 2015 року, на іншій аудієнції з Дорогою, він привітав ініціаторів та учасників Дороги: “Вітаю ініціаторів Неокатехуменальної Дороги, Кіко Аргуельо та Кармен Ернандес, з отцем Маріо Пецці: я також висловлюю їм свою вдячність і заохочення до всього, що вони роблять на благо Церкви через Дорогу. Я завжди кажу, що Неокатехуменальна Дорога робить велике добро для Церкви!”

---

ДОРОГА СЬОГОДНІ

19 липня 2016 року помирає Кармен Ернандес, котра була ініціатором Дороги, разом з Кіко Аргуельо, і є похована у семінарії Редемпторіс Матер в Мадриді. Міжнародна екіпа стає неповною, і на прохання Святого Престолу – відповідно до того, що каже Статут Неокатехуменальної Дороги – іспанка Марія Асенсіон Ромеро, яка була ітинеранткою в Росії протягом 25 років, стає членом міжнародної екіпи.

Неокатехуменальна Дорога є служінням єпископам і настоятелям, як ітинерарій до відкриття хрещення та постійної формації віри, і пропонується вірним, які бажають відродити у своєму житті багатство християнської ініціації.

Дорога, що розвивається в парафіях в невеликих спільнотах, які складаються з людей різного віку і соціального стану, поступово приводить вірних до близькості з Ісусом Христом і перетворює їх на активних учасників Церкви і на достовірних свідків Доброї Новини. Дорога – це інструмент для християнської ініціації дорослих, які готуються прийняти хрещення.

---

Дані про Неокатехуменальну Дорогу

---

МІЖНАРОДНА ЕКІПА

З 2018 року Міжнародна екіпа відповідальна за Неокатехуменальну Дорогу складається з Кіко Аргуельо – відповідального екіпи, – Марії Асенсьон Ромеро та пресвітера о. Маріо Пецці. Від самих початків Дороги, з 1964 і до 2016 року у складі екіпи були Кіко Аргуельо та Кармен Ернандес, які є власне ініціаторами Дороги, та о. Маріо Пецці. А після смерті Кармен 19 липня 2016 року, за розпорядженням Статуту Неокатехуменальної Дороги, до екіпи була долучена Марія Асенсьон Ромеро. Міжнародна екіпа відповідає за діляльність Неокатехуменальної Дороги у всьому світі, у співпраці з мандруючими катехістами кожної нації. Серед її обов’язків – спрямовувати реалізацію Неокатехуменальної Дороги та гарантувати її автентичність; здійснювати власні повноваження, як зазначено в офіційному Статуті; проводити консультації, які вважаються доцільними; підтримувати регулярні стосунки з дієцезіальними єпископами; підтримувати регулярні стосунки з Дикастерією Святого Престолу у справах Мирян, Родини та Життя.

---

БІОГРАФІЯ

•  

•  

•  

•