Маріо Пецці

Маріо Пецці народився в Готтоленго (Брешія, Італія) 19 вересня 1942 року, як третій з п’яти дітей. Він вступив в семінарію Місіонерів комбоніанів у віці 10 років. Після новіціату він був відправлений до Риму, на Міжнародне Навчання і закінчив свою богословську формацію у Папському Урбаніанському університеті. 19 березня 1969 році був рукоположений і розпочав докторську дисертацію з догматичного богослов’я у Папському Григоріанському університеті з професором отцем Золтаном Альшегі.

У тому ж році він познайомився з Кіко та Кармен, ініціаторами Дороги, беручи участь в останніх катехезах в парафії Різдва Господнього у Римі. У січні 1970 року, він слухав катехези Дороги в парафії Сан Джованні ді Діо (Йоана Божого), у якій він виконував своє душпастирське служіння, ставши членом першої неокатехуменальної спільноти цієї парафії. Бачивши у Дорозі надію для катехуменату на місіях в Африці, особливо після трагічного досвіду війни серед християн в Бурунді, він отримав дозвіл від своїх настоятелів стати мандруючим Дороги з огляду на місію в Африці. У вересні 1970 року він перервав написання свого докторату і був посланий Кіко і Кармен, щоб відкрити Дорогу у двох парафіях дієцезії Бреші та Мілана, а у січні 1971 року – в парафії Сан Леоне в Катанії.

У червні 1971 року о.Маріо був запрошений Кіко і Кармен як заміна о.Франческо Куппіні, пресвітера, який супроводжував їх з 1968 року, таким чином приєднавшись до екіпи в той час коли вони євангелізували в Італії – Флоренції, Івреї, а перш за все у Римі. Саме періоди коли Кіко і Кармен перебували в Іспанії, у супроводі пресвітера Хесуса Блазкеза, о. Маріо був посланий євангелізувати в Ломбардії, а потім в Португалії. У грудні 1981 року, з листом від генерала ордену місіонерів комбоніанів, він був посланий як мандруючий місіонер комбоніанин, щоб відкрити Дорогу у Хартумі(Судан), центрі місій комбоніанів, а пізніше, у березні 1982 року, в Кампалі (Уганда). З того ж року він здійснив численні поїздки в Африці: відвідав кількох єпископів в Кенії і родини на місії з Дороги в Кот-д’Івуарі, Камеруні, Замбії, семінарії Редемпторіс Матер в Кітве (Замбія), Дуалі (Камерун), Дар ес Саламі (Танзанія), Гомі (Конго) і Морондаві (Мадагаскар). Він також відвідав різних єпископів, спочатку в Анголі, а потім у Мозамбіку, щоб відкрити там Дорогу. Він також пройшов Бангію (центральна Африка) і Бужумбурію (Бурунді).

З 1982 року він був покликаний бути частиною міжнародної екіпи відповідальної за Неокатехуменальну Дорогу разом з Кіко і Кармен на постійно, супроводжуючи їх до сьогоднішнього дня у відношеннях з Папами, зі Святим Престолом, з єпископами, у різних етапах Дороги, у конвівенціях мандруючих та в різних зустрічах і міжнародних поїздках, до сьогоднішнього дня. У 1992 році Нове Керівництво Місіонерів Комбоніанів запросило його повернутися в Інститут або інкардинуватися (приписатися до якоїсь дієцезії) в Римській дієцезії. Вийшовши з Інституту, кардинал вікарій монс. Камілло Руїні прийняв його як мандруючого пресвітера катехіста.

Після затвердження Статуту «ad experimentum» Неокатехуменальної Дороги у 2002 році, а потім остаточного у 2008 році, він був призначений Святим Престолом як пресвітер міжнародної екіпи разом з Кіко і Кармен (до часу, як вона померла).